У Єврокомісії не бачать підстав призупиняти безвізовий режим для України та ще семи країн Східної Європи та Західних Балкан, проте очікують від них негайних кроків з виконання своїх зобов’язань. Про це йдеться у третьому звіті щодо виконання вимог безвізу, який Єврокомісія ухвалила у п’ятницю, 10 липня.

“Безвізові подорожі несуть із собою відповідальність. Необхідно продовжити зусилля для скорочення нерегулярної міграції, а також боротьби з корупцією та організованою злочинністю”, – заявив віцепрезидент Єврокомісії з просування європейського способу життя Маргірітіс Схінас.

Нерегулярна міграція з України до ЄС

Звіт вказує на погіршення ситуації з так званою “нерегулярною” міграцією з України до ЄС. А саме, у 2019 році відмовили у в’їзді до зони “Шенген+” (26 країн Шенгену та Болгарія, Румунія, Хорватія та Кіпр) понад 66 тисячам громадян України, що на 25 відсотків більше, ніж роком раніше. На 11 відсотків, до майже 42 тисяч, збільшилася і кількість українців, які нелегально перебували на території цих 30 країн. Водночас погіршилася ситуація з реадмісією, бо у рамках цієї процедури повернули до України лише 73 відсотки осіб, які їй підлягали. Роком раніше ця частка складала 85 відсотків. Проте у звіті зазначається, що причиною цього не є погіршення співпраці з боку Києва. “Негайні дії (з боку України. – Ред.) потрібні для реагування на виклики нерегулярної міграції”, – підсумовують у звіті.

У Єврокомісії очікують від України криміналізації контрабанди всіх товарів. Переговори щодо цього тривають, “поки без чіткого зобов’язання української сторони” зробити це.

Боротьба з корупцією та злочинністю

У звіті хвалять Україну зокрема за повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, запуск роботи Вищого антикорупційного суду та за скасування обов’язку для антикорупційних активістів подавати е-декларації. “Утім, більше зусиль потрібно для забезпечення сталості результатів (реформ. – Ред.), зокрема у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю”, – додали у Єврокомісії.

А саме, від Києва очікують “забезпечення незалежності, ефективності та сталості антикорупційних інституцій, а також уникнення політизації роботи всіх правоохоронних органів”. Зокрема не були розвіяні сумніви у незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Тому Брюссель очікує від Києва процедури відбору нового глави САП, яка би заслуговувала довіри. Також Єврокомісія невдоволена спробами у Верховній Раді в лютому звільнити голову Національного антикорупційного бюро Артема Ситника.

Проблеми для Євросоюзу створюють українські організовані злочинні угруповання, які “все більше” залучені до контрабанди наркотиків, викрадень авто, схем шахрайства з інвестиціями, а також кіберзлочинів. Українські угруповання часто співпрацюють зі злочинцями з інших країн, говориться у звіті. Крім того, серед жертв торгівлі людьми з країн, які не входять до ЄС, чи не найбільше українців.

Єврокомісія зобов’язана звітувати про безвіз раз на рік, цього вимагає новий механізм призупинення візової лібералізації. Останній звіт ухвалили у грудні 2018 року. Документ за 2019 рік мали опублікувати роком пізніше. Утім, нова Єврокомісія заступила до роботи лише в грудні 2019 року, тож ухвалення звіту перенесли. Нинішній звіт охоплює не лише 2019 рік, але і розвиток ситуації до липня 2020 року. Як відомо, Україна отримала безвіз у червні 2017-го, лише після того, як у лютому того самого року ЄС затвердив новий механізм призупинення візової лібералізації.

Джерело: DW