Як повернення частини заробітчан з ЄС через пандемію SARS-CoV-2 позначиться на українському ринку праці? Інтерв’ю DW з президентом Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василем Воскобойником.

За даними українського уряду, за кордоном лише на постійній основі працює понад три мільйони громадян України. Точна кількість заробітчан невідома, адже ніхто не знає, скільки з них працює нелегально і не враховані в жодній статистиці. Натомість беззаперечним фактом є їхній внесок в економіку країни. За оцінками Національного банку України, українські заробітчани лише у 2019 році переказали на батьківщину майже 12 мільярдів доларів. Своїми прогнозами того, як на трудовій міграції з України позначиться криза, спричинена пандемією коронавірусу, і що чекає на тих заробітчан, які через це вже повернулися з-за кордону, DW розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

DW: Пане Воскобойник, у людей, які нещодавно бачили кадри величезних черг на польсько-українському кордоні, може скластись враження, що в Україну повернулись ледь не всі заробітчани. Чи це справді так?

Насправді, левова частка українців, які працювали за кордоном, там і залишились. За оцінками нашої Асоціації, за кордоном працюють від трьох до п’яти мільйонів громадян України. В Україну повернулись не більше 5-10 відсотків з них. Тобто приблизно до 300 тисяч.

Точнішої статистики немає?

Такої статистики немає, тому що велика частка українців – за даними нашої Асоціації, приблизно 60 відсотків – працює за кордоном нелегально. Приміром, у Польщі лише 480 тисяч українців станом на другу половину 2019 року сплачували внески в тамтешній фонд соціального страхування, за його даними. Тобто лише 480 тисяч українців працювали там легально. І виходячи з того, що, за різними оцінками, кількість українців, які працюють на теренах Польщі, становить від одного до двох мільйонів осіб, ми не знаємо, скільки з них залишилося, яка частка з них досі працює або не працює і перебуває на вимушеному карантині.

Хто з заробітчан найбільше потерпає від карантину, який у більшості країн Європи запровадили через пандемію коронавірусу?

Це ті, хто працював у сферах, пов’язаних зі спілкуванням з людьми: туризм, готельно-ресторанний бізнес. Також автомобілебудування, тому що ця галузь – це складні технологічні мережі, які зараз просто розірвані, бо частина виробництва може бути розташована у Польщі, а інша – в Італії або в Німеччині. Натомість є дуже великий попит на відправлення різних товарів поштою через інтернет-магазини. Тобто все одно є потреба у працівниках з України. Шукають і будівельників, і зварювальників. Але умовою є те, щоб ці люди вже були у Польщі, адже через кордон зараз не проїдеш.

Наскільки захищені трудові права українських заробітчан у ЄС під час карантину?

Є різниця між людьми, які працювали легально або нелегально. Якщо людина працювала легально, зараз вона захищена місцевим законодавством. Якщо вона сплачувала внески в місцевий фонд соціального страхування, то вона отримуватиме допомогу, яку отримують місцеві жителі. А ось українці, які працювали неофіційно, не захищені навіть на своїй батьківщині. Ті, хто працював нелегально, приміром у Польщі, першими втратили роботу. Саме ці люди зараз повертаються в Україну. У Польщі вони перебували як звичайні туристи. А якщо у вас немає роботи, немає державного захисту – що вам там робити?

Чи вплине цей досвід на кількість нелегальних працівників після пандемії?

Кількість нелегальних працівників навряд чи поменшає. Адже в самій Україні мільйони людей працевлаштовані неофіційно. Українці просто не розуміють: якщо вони нелегально працюють в Україні, чому вони повинні працювати легально за кордоном? Це проблема, яку спочатку потрібно викоренити всередині країни, а вже потім думати про те, аби люди якось змінили своє ставлення до нелегального працевлаштування за кордоном.

Як проблеми заробітчан позначаться на економіці України загалом?

Останніми роками від трудових мігрантів в Україну надходило в середньому близько одного мільярда доларів на місяць. Через пандемію майже три місяці випадуть. Звісно, ці гроші важливі для країни, адже вони так чи інакше потрапляють до нашої економіки. Але потрібно прийняти це як належне в тій ситуації, яка склалася в світі.

Чи зможуть заробітчани, які повернулись, інтегруватися в українську економіку?

Це залежатиме від фаху. Приміром, в Україні зараз не вистачає зварювальників, людей, які працюють на сучасному обладнанні. І такі фахівці, я впевнений, зможуть знайти роботу. Проте їх відносно небагато, і вони не змінять загальної тенденції на ринку працевлаштування. Більшість українців, які повернуться, не зможуть знайти в Україні роботу з високою заробітною платою. Це також призведе до демпінгу заробітних плат. Коли надлишкова кількість робочих рук з’явиться на ринку, роботодавці цим скористаються і будуть платити менші гроші. Або принаймні не йтиметься про підвищення зарплати.

Ви не вважаєте, що трудові мігранти, які зараз повернулись в Україну, у майбутньому можуть відмовитись від заробітчанства? Адже досвід повернення для багатьох з них був доволі травматичним.

На мій погляд, у нас вже сформувався певний прошарок населення – приблизно 13-16 відсотків людей – які постійно їздили і будуть їздити працювати за кордон. Подивимося на дуже прості цифри. В Україні середня заробітна плата становить 10,5 тисяч гривень. А у невеликих містах вона взагалі мінімальна або трошки вища за мінімальну – близько 5 тисяч. Чи можливо вижити на ці гроші? Я гадаю, що ні. І люди, які вже звикли отримувати від 800 до 1500 євро на місяць, просто не захочуть працювати в Україні.

Чи буде в ЄС потреба в робітниках з України після пандемії, на Вашу думку?

Європа не зможе розвиватись без українських робочих рук, тому що там демографічна ситуація не набагато ліпша, ніж в Україні. Робочих рук їм просто не вистачає. Навіть за економічної кризи вони все одно залучатимуть на роботу українців. І тому людям просто потрібно перечекати два-три місяці, а потім вони знову зможуть поїхати на роботу. Приміром, за оцінками польських експертів, якщо криза триватиме до кінця року, то приблизно два мільйони поляків втратять робочі місця. Це дуже багато. Але потрібно врахувати, що 90 відсотків українців, які працюють або працювали за кордоном, робили це у сфері фізичної праці. Я не думаю, що поляки підуть шукати роботу на ці місця, де працювали українці. Адже вони працювали легально і отримуватимуть допомогу від держави. А враховуючи те, що цю кризу хочуть “залити” грошима, за деякий час поляки повернуться на свої робочі місця, а українці будуть працювати там, де вони і працювали – у сільському господарстві, на будівництві, на складах або на виробництві.

Джерело: DW