Новини — Первая Международная Рекрутинговая Компания «EAST-WEST»

УРЯД ПРОПОНУЄ ВИДІЛЯТИ ГРАНТИ МІГРАНТАМ, ЯКІ ПОВЕРНУЛИСЬ В УКРАЇНУ

admin — Wed, 03 Feb 2021 23:04:50 +0000

Президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник аналізує ініціативу уряду щодо фінансового заохочення трудових мігрантів та пояснює що потрібно зробити, аби українці не хотіли виїжджати на заробітки закордон.

На відкриття власної справи трудовими мігрантами в уряді пропонують виділити з державного бюджету 108 млн грн. Передбачається, що таку допомогу зможуть отримати 720 осіб. Одна з головних умов – людина має інвестувати й власні кошти у сумі не меншій, ніж та, що видала держава. Ми розраховуємо, що така підтримка дасть стимули для людей залишатися в Україні, відкрити власний бізнес, інвестувати кошти у свою громаду та у нові робочі місця для українців. Про це на засіданні уряду 27 січня повідомив Денис Шмигаль.

“В усьому світі в країнах, де є трудова міграція, наприклад у Мексиці, Молдові тощо діють аналогічні програми, коли трудові мігранти, вкладаючи 1 долар отримують від держави 1 або 2 долари на відкриття власної справи. Це дуже правильне рішення, аби люди інвестували, ризикували власними грошима, що підвищує відповідальність людей під час вкладання грошей у власну справу. Це безвідсотковий грант. Єдиною умовою є те, щоб людина в минулому працювала в Україні хоча б 10 років і сплачувала гроші у фонд соціального страхування. Якщо людина працювала і сплачувала податки понад 10 років, тоді вона не повинна буде повертати цю суму державі. Якщо ж людина працювала менше ніж 10 років, тоді вона муситиме повернути цю суму за 5 років. За таких умов молодь не зможе розраховувати на отримання цих грошей, у той час як саме молодь – найбільш активна учасниця міграційних процесів”, – коментує експерт.

На запитання, яким чином обиратимуть цих 720 людей Василь Воскобойник зазначає: “На сьогодні це поки незрозуміло. Є умова, що людина має рік відпрацювати закордоном. Але 75% трудових мігрантів півроку працюють за кордоном, а потім повертаються в Україну. Як буде рахуватися цей строк на сьогодні не відомо. Так само невідомо чи будуть якісь корупційні ризики під час обрання 720 людей. Тому тут напрошується висновок, що це не політика, яка розрахована на багато років наперед, і не стратегія, яка може якимось чином допомагати українцям повертатися і інтегруватися. Це скоріше точкове рішення тут і зараз. Навряд це спричинить велику хвилю охочих повернутися, враховуючи, що за кордоном працює 3-5 млн українців? Це скоріше вдалий піар хід прем’єр-міністра. Найближчі роки трудова міграція з України не припиниться. Тому тут потрібна продумана стратегія з боку держави”.

За оцінками уряду під час пандемії до України повернулося 400 тисяч трудових мігрантів. “Я не знаю на що спиралися представники уряду, щоб зробити такі висновки. За даними Національного банку України за перші три квартали 2020 року в Україну було перераховано лише на 2,5% менше грошей, аніж це було за 2019 рік. Тобто кількість людей, які знаходяться за кордоном не знижується. Крім того, до Польщі лише за три місяці осені заїхало 238 тисяч українців. А за святкові дні з 7 по 10 січня» вже 150 тисяч. Це свідчить про те, що люди виїздять, оскільки не бачать для себе можливості заробити тут грошей. Ще важливий момент, що розпочинати власну справу під час кризи – ризикована спроба. Тому я сумніваюся, що на це зголоситься велика кількість українців”, – коментує експерт.

Василь Воскобойник пояснює, що потрібно зробити щоб зупинити трудову міграцію українців: “По-перше, слід підняти рівень життя хоча б до рівня Польщі. Економісти кажуть що на це піде як мінімум 50 років. Якщо казати про створення умов для розвитку бізнесу, пільгові кредити, спрощене оподаткування, то це не робиться за один день. Якщо казати про зміну суспільних настроїв – це також довготривалі стратегії. Тому владі потрібно напрацювати стратегію розвитку країни, щоб люди бачили майбутнє”.

Також експерт розповідає про специфіку трудової міграції в Україні: “У 2014 році змінився вектор української трудової міграції. Раніше це була Росія, а зараз там хоче працювати менше 6% опитаних українців. всі інші хочуть працювати в країнах Європи та інших країнах світу. Цей злам уже позитивний, оскільки трудові мігранти їдуть тепер в країни, де можуть побачити більш правильний суспільний устрій. Типові трудові мігранти – це люди в першу чергу середнього віку – від 20 до 35 років, переважно чоловіки – 55%, люди з середньою або вищою освітою, які вважають себе забезпеченими або з середнім достатком. Люди, які не мають освіти і вважають себе бідними не хочуть нікуди їхати. У 2020 році збільшилася кількість людей, які б хотіли залишитися на більш тривалий період часу. Кожен четвертий заробітчанин у Польщі хотів би отримати посвідку на тимчасове перебування, а кожен третій хотів би попрацювати там по робочій візі”.

Джерело: Українське радіо

ЯК ТРУДОВІ МІГРАНТИ РЯТУЮТЬ УКРАЇНУ: ДВА ГОЛОВНІ МОМЕНТИ

admin — Tue, 02 Feb 2021 23:04:50 +0000

З січня до вересня 2020 року заробітчани переказали до України більше 8 млрд доларів і ця сума становить 8-9% від загального обсягу грошей в Україні. Крім того, краще виїжджати на роботу за кордон, ніж залишатися в Україні без засобів до існування.

Про це заявив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. “Давайте казати відверто: трудові емігранти пересилають до України приблизно 8-9% грошей від загального обсягу. Тобто 90% ми продукуємо самостійно. Казати, що ВВП нашої країни базується саме на трудових мігрантах, не можна”, – наголосив Воскобойнік.

Незважаючи на це, трудова міграція є корисним для України явищем. На думку експерта, краще виїжджати на роботу за кордон, аніж залишатися в Україні без засобів до існування.

“За оцінкою нашої асоціації, від 3 до 5 млн українців працюють за кордоном. Якщо казати відверто, то це такий клапан, який дозволяє з нашого казана спустити пару, коли люди можуть поїхати. Людина без роботи – це людина, яка опускається на соціальне дно, яка може робити якісь протиправні дії, аби дістати собі грошей. Тому я вважаю, що це доволі непогано. Краще нехай вони їдуть, аніж залишатимуться в Україні без грошей взагалі”, – резюмував Воскобойнік.

Джерело: Апостроф

ЕКСПЕРТ ПОКАЗАВ ВСІ ПЛЮСИ І МІНУСИ РОБОТИ В ПОЛЬЩІ ТА КИЄВІ

admin — Mon, 01 Feb 2021 23:04:49 +0000

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповів, чому українці їдуть на заробітки за кордон. Він зазначив, що їхати на роботу до Києва занадто дорого. Якщо на переїзд в Польщу українці витрачають мінімум 5 тисяч гривень, то переїзд до Києва обійдеться мінімум в 20 тисяч гривень.

«Давайте просто порахуємо, скільки людина повинна викласти грошей, щоб поїхати працювати в Польщу і приїхати працювати до Києва. Якщо людина знаходить роботу в Києві, то їй треба знайти тут житло. Квартира в столиці коштує від 7-7,5 тисяч гривень на місяць. Треба заплатити відразу за два місяці. Тобто витрати відразу складають 15 тисяч гривень. Крім того, потрібні гроші, щоб дожити до першої заробітної плати. Нехай це буде 5 тисяч гривень. Тоді витрати пересічного українця, якщо він переїжджає до Києва, складуть 20 тисяч гривень», – розповів президент асоціації.

Він також звернув увагу на те, що легальне працевлаштування в Польщі через профільні фірми зараз є безкоштовним. «Що потрібно, щоб поїхати на роботу до Польщі? 1000 гривень на квиток. У компаніях, які займаються легальним працевлаштуванням, працевлаштування безкоштовне. Треба мати з собою 500 злотих – 3,5 тисячі гривень – для того, щоб дожити до першої заробітної плати. Тому витрати людини, яка поїде до Польщі, складуть від 3,5 до 5 тисяч гривень», – зазначив Василь Воскобойник.

Експерт підкреслив, що українцям просто не вигідно працювати в столиці. Польщі віддають перевагу, тому що переїхати в країну набагато дешевше і простіше влаштуватися на новому місці.

Нагадаємо, за 2020 рік понад одинадцять мільйонів українських громадян встигло зробити поїздки за кордон. За даними Державної прикордонної служби України, найчастіше громадяни України виїжджали до Польщі (близько чотирьох мільйонів чоловік). Також до Угорщині поїхало 1,64 мільйона українців. Ще понад мільйон громадян здійснили поїздку в Російську Федерацію.

Джерело: Хвиля

УКРАЇНЦІ ЗМОЖУТЬ НЕ ПРОХОДИТИ В ПОЛЬЩІ 10-ДЕННИЙ КАРАНТИН

admin — Sun, 31 Jan 2021 23:04:49 +0000

Усі, хто перетинає кордон з Польщею, зокрема і громадяни України, з 23 січня можуть в’їжджати до РП без відбуття обов’язкового 10-денного карантину за наявності підтвердження негативного тесту на коронавірус зробленого упродовж 48 годин перед перетином кордону. Про те, що ця норма з Розпорядження польського уряду від 22 січня діє на практиці, у коментарі кореспондентові Укрінформу підтвердила речниця Бещадського відділу Прикордонної служби Польщі Елжбета Пікор.

“Так, ця норма від суботи діє на кордоні. Кільканадцять осіб таким чином вже перетнуло кордон у пунктах пропуску “Медика” та “Корчова””,- повідомила Пікор. При цьому, з розпорядження випливає, що йдеться про всі види тестів, зокрема й експрес-тести на антитіла до COVID-19.

Розпорядженням також вводяться зміни у черговість вакцинації населення Польщі від коронавірусу. Зокрема, до першої групи осіб, які матимуть пріоритетність у виконанні щеплення, крім людей пенсійного віку додано також і молодших осіб, які мають важкі хронічні захворювання.

Джерело: Укрінформ

КОРОНАВІРУС СУТТЄВО СКОРОТИВ ЧИСЕЛЬНІСТЬ МІГРАНТІВ У СВІТІ

admin — Wed, 27 Jan 2021 21:25:49 +0000

Кількість мігрантів у світі в 2020 році сягнула позначки у 281 мільйон осіб. Це на 27 відсотків менше, ніж прогнозувалося в 2019 році, повідомили в ООН. Пандемія коронавірусу сповільнила глобальну міграцію майже на 30 відсотків, повідомляється в звіті, оприлюдненому на сайті Економічної і соціальної Ради ООН (ЕКОСОР). За даними ЕКОСОР, кількість мігрантів у світі в 2020 році сягнула позначки у 281 мільйон осіб. Це на 27 відсотків менше, ніж прогнозувалося в 2019 році, за підсумками якого в світі нараховувалося 274 мільйона мігрантів.

“Число людей, які живуть за межами своїх країн походження або громадянства, у 2020 році досягло 281 мільйона у порівнянні з 173 мільйонами у 2000 році і 221 мільйонами у 2010 році”, – повідомляється у звіті.
За даними ООН, дві третини всіх мігрантів проживають лише в 20 країнах: тільки в США їх 51 мільйон, Німеччина посідає друге місце з 16 мільйонами, серед яких багато мігрантів з інших європейських країн. Наступними за кількістю мігрантів у неформальному рейтингу йдуть Саудівська Аравія (16 мільйонів), Росія (12 мільйонів) і Великобританія (9 мільйонів).

Рейтинг країн з найбільшими діаспорами очолила Індія. Понад 18 мільйонів індійців у 2020 році проживали за межами своєї країни. Найбільша кількість міжнародних мігрантів у 2020 році була зареєстрована в країнах Європи – 87 мільйонів. Майже половина міжнародних мігрантів проживає в регіоні свого походження, причому на Європу припадає найбільша частка внутрішньорегіональної міграції. Сімдесят відсотків мігрантів, що народилися в Європі, живуть в іншій європейській країні.

У доповіді йдеться, що біженці складають близько 12 відсотків усіх міжнародних мігрантів, причому близько 80 відсотків з них перебувають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.

Джерело: DW

ПОЛЬСЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ НАПИСАЛА КНИГУ ПРО «ЗАРОБІТЧАНОК З УКРАЇНИ»

admin — Tue, 26 Jan 2021 21:25:49 +0000

Польська журналістка, письменниця, сценаристка Моніка Собень-Ґурська у своїй книзі «Українки. Що думають про поляків, у яких працюють?» спробувала краще роздивитися українських трудових мігранток у Польщі та відійти від стереотипного сприйняття «заробітчанок з України» як здебільшого обслугововуючого персоналу.

Щоб охопити якнайширше коло мігранток, авторка показує не тільки прибиральниць та доглядальниць: в її книжці є перукарки, манікюрниця та візажистка (хоча це теж доволі типово), а також журналістка, страхова агентка та кілька бізнесвумен і менеджерок. Собень-Ґурска зауважує, що 15% українських мігранток працює в міжнародних корпораціях, закладах культури та освіти. Загалом у книзі «Українки. Що думають про поляків, у яких працюють?» («Ukrainki. Co myślą o Polakach, u których pracują?») розповідається про 21 героїню. На початку книги зазначені їхні імена (змінені) і вік, а також коротко, у кількох реченнях, викладені життєві історії. Двом наймолодшим – 28 років, найстаршій – 60.

Приміром, самотня Вікторія заробляє гроші для сина та мами, які лишилися в Україні, Марія приїхала сюди з чоловіком та сином, Діана вийшла в Польщі заміж за білоруса та народила двох дітей, а Дарина виходила тут заміж навіть двічі. Яна мешкає в Польщі вже більше 30 років, а Леся і Анна – лише 3. Світлана починала з прибирання, а зараз керує бізнесом, веде у Фейсбуці популярну групу для приїжджих дівчат та організовує для них товариські зустрічі. Єва отримала вищу освіту за трьома гуманітарними напрямками та популяризує в Польщі східну культуру. Анна за фахом піаністка та педагогиня, а починала працювати тут на кухні, миючи посуд. Книга поділена на 19 частин, в кожній висловлюється кілька героїнь.

«Написані «Українки» досить жваво і читаються легко. Це збірка відвертих монологів, інколи гострих, інколи суб’єктивних, подеколи це нагадує перемивання кісточок або підглядання у шпаринку. Викликає цікавість і дозволяє зануритися у той світ, де читач ніколи не був. Чи знаєте, як перевіряють прибиральницю власники помешкання, чи вона не буде красти? Або що лежить в холодильниках найбагатших родин з Вілянова? А тут – дізнаєтесь. Проте, це не означає, що вся книга – це збірка легковажних пліток. Авторка майстерно веде читача від побутових або смішних історій до серйозних або ліричних тем. Ми дізнаємося, як поляки ображають приїжджих та як українки тужать, що ніколи не стануть тут своїми. Як жінки не жаліються на обставини, закочують рукави і працюють та як шукають і знаходять своє щастя в новому польському житті», – зазначається у публікації.

Також з книги можна довідатися, якими бачать українки своїх роботодавців. Виявляється, різними: і шахраями, і п’яницями, і недовірливими, і зосередженими на роботі, і байдужими до родини, але також – турботливими, теплими, готовими допомогти й захистити, подарувати святкові дарунки. Розповідається, якими є для українок у Польщі їхні землячки, нові польські родичі, колеги, польські чоловіки та чим вони відрізняються від українських.

Книга дає можливість побачити, що не завжди мігранти відчувають приязнь від поляків, іноді зустрічають несприйняття, але нерідко поляки також і душевні до мігранток – приклади таких історій можна знайти у виданні. «Книжці можна сміливо поставити плюс за намагання розширити діапазон героїнь, представити усю різнорідність українських мігранток. Читати «Українок» буде цікаво як самим приїжджим, аби порівняти власні враження з представленими у книзі, так і всім, хто не знайомий з тутешнім мігрантським світом. Полякам теж буде пізнавально подивитися на себе з боку, бо українки розповідають досить інтимні речі, які бачать в їхніх домах», – зазначається в публікації. Книга вийшла польською в 2020 році, українського перекладу наразі немає.

Джерело: Укрінформ

У СЛУЖБІ ЗАЙНЯТОСТІ ВИЗНАЧИЛИ ПОРТРЕТ УКРАЇНСЬКОГО БЕЗРОБІТНОГО

admin — Mon, 25 Jan 2021 21:25:48 +0000

Держслужба зайнятості визначила портрет українського безробітного, зазначивши, що більшість шукачів роботи є жінками, людьми віком 45-55 років і людьми з дипломом про вищу освіту. Так, за даними Служби, серед безробітних жінки становлять 56%, чоловіки – 44%.

Університетський диплом мають 49% безробітних, 34% – закінчили професійно-технічний навчальний заклад, а 17% – загальноосвітню школу. За віковими групами переважають безробітні 45-55 років – 40%, молодь до 35 років – 30%, безробітні у віці від 35 до 44 років – 29%.

Як повідомляється, серед безробітних є люди, які мають додаткові гарантії щодо працевлаштування (здобувачі роботи, яким до пенсії за віком Залишилося 10 і менше років, громадяни з інвалідністю, демобілізовані із зони ООС, випускники навчальних закладів, які вперше шукають роботу і внутрішньо переміщені особи).

Зазначається, що у 2020 році роботу за сприяння служби знайшли 606 тис. осіб. Лідером у працевлаштуванні за видом економічної діяльності було сільське господарство – 28% від усіх працевлаштованих, далі йдуть переробна промисловість – 16% і 15% – торгівля. Однак станом на 1 січня 2021 року Держслужба зайнятості зареєструвала 459 тис. безробітних українців.

Джерело: 112.ua

ТРУДОВІ МІГРАНТИ НЕ БУДУТЬ СПЛАЧУВАТИ ДРУГИЙ РАЗ ПОДАТКИ В УКРАЇНІ

admin — Sun, 24 Jan 2021 21:25:47 +0000

Всі доходи українських громадян повинні обкладатися податком, але якщо українці працюють в іншій країні і платять податки там, в Україні вони їх платити не повинні. Про це сказав глава Державної податкової служби України Олексій Любченко.

“$ 12 млрд – це великі гроші, згоден. Загальне правило просте: з доходів, які отримують українські громадяни, сплачуються податки. Неважливо де. У нас є підписані угоди про виключення подвійного оподаткування абсолютно з усіма країнами, де працюють наші люди. Якщо наші громадяни заплатили податки за кордоном – в Польщі, Угорщині, Португалії або десь ще, – в Україні ніхто з них вимагати податки не має права. Єдине, що вони повинні зробити, – це подати податкову декларацію. Тому що це конституційна норма. Ст. 67 Конституції України говорить: “Усі громадяни України повинні подавати до податкових інспекцій податкову декларацію за звітний рік”, – сказав чиновник.

Джерело: Гордон

ПІСЛЯ НОВОРІЧНИХ СВЯТ ПОНАД 150 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН

admin — Thu, 21 Jan 2021 21:03:08 +0000

Після новорічних і різдвяних свят українці масово виїжджають за кордон, особливо в країни Євросоюзу. Про це повідомляє Державна прикордонна служба України. Зазначається, що з 9 січня у пунктах пропуску на кордоні фіксується зростання пасажиро-транспортного потоку. На деяких пунктах в чергах накопичувалися до 300 легкових автомобілів.

Для прискорення пропуску Державна прикордонна служба України збільшила число нарядів. “Загалом за вихідні і святкові дні, 7-10 січня, кордон перетнули понад 150 тис. осіб і близько 30 тис. авто. При цьому переважну більшість оформлено на виїзд з України”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомляється, наразі черг перед пунктами пропуску на державному кордоні України немає. Найбільш завантаженими пунктами пропуску залишаються “Грушів”, “Шегині” та “Ужгород”, де ще залишаються по 100 авто. Прикордонники рекомендують при плануванні виїзду з країни враховувати ймовірність черг.

Джерело: Український репортер

ЯК ВПЛИНУВ НА РИНОК ПРАЦІ “КОВІДНИЙ” 2020-ИЙ РІК

admin — Wed, 20 Jan 2021 21:03:07 +0000

Економічна криза, викликана пандемією Ковід-19, зумовила різке скорочення попиту на ринку праці та поглибила проблеми притаманні типовому для України розподілу праці. Хоча під час жорсткого локдауну навесні більше чоловіків, ніж жінок, втратили роботу, але жінки зазнали сильнішого негативного впливу кризи.

По-перше, найризиковіші з точки зору зараження вірусом сфери – медицина, освіта, побутові послуги, роздрібна торгівля тощо – є переважно “жіночими”. По-друге, значно посилилось традиційне навантаження на жінок із ведення домашнього господарства та догляду за дітьми. Більшість країн світу намагаються пом’якшити вплив кризи насамперед на родини з дітьми – надаючи прямі грошові трансферти, гарантуючи додаткову оплачувану відпустку, сприяючи зменшенню навантаження з догляду за дітьми.

Наскільки зросло безробіття внаслідок кризи? Офіційні дані

Офіційна статистика ринку праці, а саме рівень безробіття за методологією МОП, оприлюднюється за 2,5 місяці після закінчення відповідного кварталу (наприклад, дані про ринок праці за 3 квартал 2020 були опубліковані в середині грудня). В умовах кризи, коли все швидко змінюється, це не дозволяє оперативно оцінити стан справ та сформувати швидку політичну відповідь.

Навесні 2020 р. була величезна потреба в розумінні того, що відбувалося на ринку праці, дослідники робили різні оцінки, але фактично всі перебували у невіданні аж до кінця вересня, коли була оприлюднена статистика зайнятості та безробіття за другий квартал року. Офіційні дані демонструють не тільки зростання безробіття в другому кварталі 2020 року, а й різке скорочення числа економічно активних (попередні дослідження також це очікували).

В умовах карантину економічно неактивними були, наприклад, самозайняті та підприємці, діяльність яких була обмежена, та які зайняли вичікувальну позицію, щоб після зняття обмежень цю діяльність відновити. Також це люди, які не просто втратили роботу, а й припинили її пошуки в силу таких чинників, як відсутність транспорту, щоб до неї дістатися, або проблеми через закриття освітніх установ (ті, кому не було з ким залишити дітей).

Сюди ж можна віднести ту частину заробітчан, які повернувшись в Україну в березні чекали відкриття кордонів з ЄС після локдауну, а тому не поповнили лави безробітних (про них ми ще трохи поговоримо нижче). Загалом кількість зайнятих скоротилася на 1,2 млн осіб, що повністю відповідає нашій попередній оцінці. Згідно з даними, на рівні економіки, ситуація в приблизно рівній мірі вдарила як по чоловіках, так і по жінках. Проте мікродані, які ми розглядаємо нижче, свідчать, що протягом трьох місяців другого кварталу економічна активність була неоднорідною.

Оцінки безробіття “в реальному часі”

Окрім офіційної статистики Держстату, для оперативного дослідження тенденцій на ринку праці ми використовуємо дані восьми хвиль соціологічного опитування компанії Gradus, присвячених впливу пандемії COVID-19 на життя українців.

Опитування проводилося з кінця січня по середину травня, тобто охопило передкарантинний період і весь період жорсткого карантину. Ми ділимо респондентів на зайнятих, безробітних та економічно неактивних. Серед економічно неактивних окремо виділяємо:

самозайнятих осіб, які не мають доходу, однак не вважають себе безробітними;
“інших” — тих, хто відзначили, що зайняті у певній сфері при цьому не маючи оплачуваної роботи. Вони тимчасово не працюють, але не можуть бути віднесені до економічно активних, бо не вважають себе безробітними.

Під час локдауну різко зросла частка економічно неактивних чоловіків – з 11% до 24%. Частка економічно неактивних жінок до карантину була значно вищою, ніж чоловіків, у першу чергу за рахунок домогосподарок і тих, хто перебуває у декретній відпустці (29%). Ця частка теж зросла, але не так стрімко (до 35%).

Категорія, яка забезпечує більшу частку зростання економічно неактивних, особливо чоловіків – це так звані “інші”: люди, які відзначили, що хоча не мають оплачуваної роботи, але вважають себе зайнятими. Ми припускаємо, що це ті, хто був вимушений піти у неоплачувану відпустку чи припинити діяльність як підприємець через карантинні обмеження, або ж не працював через тимчасове припинення діяльності роботодавця.

Те, що група неактивних жінок зросла не так сильно, як чоловіків, означає, що більшість працюючих жінок продовжували працювати. Важлива причина цього – специфіка “жіночих” і “чоловічих” професій. До традиційно “жіночих” галузей можна віднести такі як медицина, освіта, роздрібна торгівля, що продовжували функціонувати в період обмежень (в т.ч. освіта – дистанційно).

Серед “чоловічих” професій – транспортна галузь, яка була практично повністю зупинена в березні-травні. Деякі сім’ї могли опинитися повністю на утриманні жінок, які зберегли роботу. Отже, незважаючи на те, що чоловіки більше постраждали від економічної кризи в плані втрати роботи або заробітку, на жінок лягло істотне додаткове навантаження – адже більшість із них продовжили працювати, при цьому виконуючи ще більше домашніх обов’язків, у тому числі з догляду за дітьми.

Це стосується і тих жінок, які працюють у життєво важливих сферах, не дистанційно, та мають дітей (особливо якщо їх не було з ким лишати вдома), і жінок на дистанційній роботі, які одночасно доглядали за малими дітьми, що також могло бути дуже важко. Дещо зросла кількість жінок, які зазначили, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною. Таке формулювання могли вибрати жінки, які були змушені залишити роботу та сидіти вдома з дітьми в умовах закритих освітніх установ.

Також мали місце зростання частки пенсіонерок та зниження частки студенток. Працівниці похилого віку, які не змогли доїхати на роботу, могли її втратити або, наприклад, піти у неоплачувану відпустку. Натомість для більш мобільних студенток з’явилося більше можливостей – наприклад, працювати продавцями чи кур’єрами. Проте це лише наша гіпотеза.

Загалом у понад половини як безробітних, так і зайнятих жінок нашої вибірки є діти, що для кожної з них означає різке зростання навантаження внаслідок закритих дитсадків і шкіл. Тому потрібно звернути увагу не лише на тих, хто став безробітним, а й на всі родини з малими дітьми.

Трудова міграція під час карантину

В середині березня, коли в більшості країн Європейського Союзу вже був оголошений локдаун із закриттям кордонів, і коли Україна також оголосила про закриття власних кордонів, звучало багато побоювань щодо наслідків цих дій через повернення додому українських заробітчан.

Побоювання аналітиків були пов’язані з очікуваним різким зростанням безробіття, а також зі зниженням грошових переказів в Україну, які до початку кризи становили до 10% ВВП країни. Щоб з’ясувати, як вирішилася ця ситуація, подивимося на динаміку грошових переказів в порівнянні з 2019 роком.
Очікувано, у квітні та травні відбулося їх падіння. Максимальний розрив з показником 2019 р. був у травні: на 20% менше. Але з червня вони почали швидко відновлюватись, а вже з липня були приблизно на тому ж рівні, що й рік тому.

Говорячи про перекази, важливо не забувати, що йдеться про показники в доларах США, в той час як заробітчани в країнах ЄС отримують доходи або в євро або в місцевих валютах. Велика частина українських працівників трудяться в Польщі та Чехії, чиї валюти послабилися до долара з початком кризи. У квітні-травні місцеві валюти були на 9% слабкіше, ніж роком раніше. Те саме стосується Росії, де досі працюють багато українців.

Таким чином, близько половини падіння переказів пояснюється курсовим ефектом. Отже, реальне падіння доходів заробітчан було не таким значним, і багатьом із них вдалося знайти способи не залишати робочі місця в ЄС навіть у період локдауну.

Тому в січні-жовтні 2020р. перекази були лише на 2% менше, ніж в аналогічний період 2019 року, що набагато краще, ніж прогнози, які лунали в суспільстві навесні. Українські працівники були затребувані в ЄС, особливо влітку, і їм було дозволено приїжджати. Ми бачимо, що регулювання та ринок пристосувались до нової реальності на користь як економіки ЄС, так і української економіки.

Рекомендації з державної політики

Як ми побачили, проблеми ринку праці, пов’язані з гендерною нерівністю, стояли гостро. На нашу думку, Уряд має розглянути та ухвалити сценарії короткострокової підтримки родин з дітьми у разі повторення надзвичайних ситуацій подібних до весняного локдауну.

Як приклад, більшість країн Європи серйозно поставилися до цього аспекту коронавірусної кризи та запровадили низку заходів, які пом’якшують навантаження на жінок. Доречними можуть бути:

– підтримка роботи окремих дитячих садків або ж часткової роботи усіх дитсадків для догляду за дітьми людей, які не можуть працювати дистанційно або ж працюють у життєво важливих сферах (медицина, публічний транспорт, доставка та продаж предметів першої необхідності, комунальне господарство, поліція, важливі державні службовці). Приклади запровадження подібних заходів: Австрія, Франція, Німеччина, Нідерланди;

– можливість отримання додаткової оплачуваної відпустки для догляду за дітьми (наприклад, до 15 днів у Італії).

– монетарні заходи соціальної підтримки родин з дітьми, наприклад, виплата державою частки заробітної плати або доходу самозайнятих осіб без фактичного відпрацювання у разі закриття дитячих садків та шкіл (запроваджено у Португалії).

Серед довгострокових заходів – розробка інформаційної політики, спрямованої на укорінення в суспільстві ідеї щодо необхідності активного залучення чоловіків до виконання домашніх обов’язків та догляду за дітьми на одному рівні з жінками.

Джерело: Економічна правда