У вітчизняних роботодавців є два місяці, щоб переманити вимушено повернувшихся трудових мігрантів скоротити брак робочої сили.

Коронавірус несподівано допоміг владі наблизити виконання однієї з цільових програм державного розвитку: зупинити відтік трудової міграції і повернути виїхавших в пошуках кращого життя співвітчизників додому. Незважаючи на те, що велика частина заробітчан воліла пересидіти карантин за кордоном, з його введенням потенційний резерв українського ринку праці був збільшений на приблизно 300 тисяч мігрантів, що повернулися.

Правда, вдало розпорядитися одним з небагатьох переваг коронакрізіса, знівелювавши дефіцит в робочій силі, вітчизняним підприємцям буде складно. Експерти вважають, що у мігрантів вистачить накопичених коштів, щоб не працювати в період карантину. Тільки в міру їх виснаження і в разі, якщо до цього часу можливість виїзду на заробітки все ще не буде відновлена, мігранти почнуть шукати тимчасовий підробіток – втім, його ринок надати здатний.

Однак для того, щоб заманити заробітчан в Україну на більш тривалий термін і працевлаштувати в ті сфери, які найбільш страждають від кадрового голоду через неможливість конкурувати з Європою, може не вистачити ні офіційного оформлення, ні широкого соцпакета, ні навіть наближеної до іноземного рівня зарплати. Деякі підприємці вже заявили про необхідність державної допомоги для заробітчан, щоб все ж змусити їх залишитися в Україні. Але і з її урахуванням макроекономічні зміни можуть навіть посилити відтік населення з України після відкриття кордонів.

Чим займаються заробітчани в Україні

На сьогоднішній день точні дані з трудової міграції – загальна кількість трудящих за кордоном, скільки з них зараз повертається, скільки залишається в Польщі, не надаються органами державної статистики, пояснює Ольга Купець, дослідник ринку праці і професор Київської школи економіки.

Приблизні оцінки висловив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування (ВАКМТ) Василь Воскобойник, який відзначив, що з приблизно 3 мільйонів постійно працюючих за кордоном українців пересидіти карантин вдома вирішили не більше 5-10% або близько 300 тисяч осіб.

Складно визначити, скільки з тих, хто повернувся додому, вирішать продовжити трудову діяльність в Україні. У Держслужбі зайнятості, де теоретично може стати на облік по безробіттю той, хто втратив  заробіток в Європі, також не можуть підрахувати як загальне число трудових мігрантів, так і тих з них, хто на час карантину вирішив знайти роботу в Україні.

За словами фахівців ДСЗ, взаємодію з мігрантам не вдається налагодити через погану комунікацію з аналогічними польськими відомствами, а, з іншого боку, через небажання заробітчан оголошувати факт свого працевлаштування за кордоном: деякі з них, продовжують працювати за кордоном, і водночас намагаються отримати право на соціальні виплати в Україні.

Проте всі опитані UBR.ua експерти засумнівалися в тому, що трудові мігранти поспішать поповнювати ряди службовців в українських підприємствах.

“Якщо вони очікують швидкого повернення на робочі місця за кордоном, [то в Україні роботу] не будуть шукати взагалі, чекаючи кращих часів і перебуваючи в статусі економічної неактивності. Або ж – будуть шукати якийсь тимчасовий заробіток на “шабашках”, – говорить Ольга Купець.

Василь Воскобойник висловив упевненість, що накопичень заробітчанам вистачить, щоб спокійно перечекати карантин. Крім того, сам пошук роботи, яка, зауважує Воскобойник, “не йде ні в яке порівняння з роботою в країнах ЄС і може розглядатися тільки як тимчасове рішення”, буде ускладнений карантинними обмеженнями.

Іншу думка висловила HR-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна. Погоджуючись з тим, що мігранти будуть переважно “перебиватися під час карантину вдома”, вона зазначила, що вітчизняний ринок праці пропонує достатню кількість вакансій, що підходять середньостатистичному трудовому мігранту за рівнем навичок, при цьому, як в віддаленому форматі, так і в офісі недалеко від дому.

“Якщо не брати до уваги агробзінес, – адже у нас ніхто не відміняв посівну, – є вакансії від АЗС, робота продавцем-консультантом, робота на складах, багато варіантів роботи на виробництвах з дотриманням всіх карантинних обмежень. Існує попит на співробітників і в регіонах, – від Дрогобича до Харкова, – в тому числі, і від мереж супермаркетів, до яких працівник, враховуючи транспортні проблеми, зможе дістатися від місця проживання і на велосипеді”, – перераховує варіанти для працевлаштування заробітчан Тетяна Пашкіна.

“Немає нестачі і по віддаленій роботі, яку можна виконувати з будь-якого забитого села, використовуючи телефон з мінімальним набором додатків: тільки у нас на сайті розміщено понад 1000 оголошень, починаючи від оператора контактного центру, і закінчуючи координатором таємних покупців”, – навела приклад експерт . Тетяна Пашкіна також вважає, що український ринок праці, навіть при погіршенні економічної ситуації, буде мати достатню ємність, щоб працевлаштувати трудових мігрантів, що повернулися, на більш тривалий термін.

“У нас тільки вакансій, які є на сайтах з працевлаштування, порядку 50-60 тисяч – при тому, що на одну вакансію від підприємства часто доводиться відразу кілька різних пропозицій. З урахуванням всіх вакансій, які існують в Держслужбі зайнятості, у вигляді оголошення в міській газеті або на дверях магазину, їх набагато більше”, – впевнена Пашкіна.

Бажання затримати трудових мігрантів висловлюють і роботодавці сфер, які відчувають брак кадрів: зокрема, про це нещодавно заявив Ігор Кушнір, президент будівельної компанії “Київміськбуд”. Він вважає, що для повернення в країну працівників важливо задіяти як державну соцпідтримку для громадян, що повернулися, так і роботодавцям зберегти зарплату на конкурентному рівні. Василь Воскобойник скептично поставився до шансів реалізувати таку програму.

“Ці ініціативи виглядають нереалістично, бо зарплата в українських і польських будівельних компаніях продовжує відрізнятися в 2-3 рази. Крім цього, після коронавируса світ чекає рецесія і Україна відчує її ще більшою мірою, ніж європейські країни. Це означає, що у нас відбудеться скорочення обсягів будівництва і дати всім бажаючим роботу буде неможливо “, – вважає Воскобойник.

Представники “дефіцитних” в частині найму співробітників сфер, серед яких Пашкіна, крім будівництва, виділила виробництво, аграрний сектор, фармацевтику, програмування і медицину, все ж намагаються рекрутувати тих, хто прагне поїхати, за рахунок зарплати, – “у наших зварювальників зарплати, які звичайно не дотягують до швейцарських, вже були в районі польських”, – але в більшій мірі за допомогою поліпшених умов праці.

“Багато роботодавців розуміють, що конкурують не між собою, а з польськими та чеськими колегами і пропонують відповідний соціальний пакет. Наприклад, вакансія одного з великих виробничих підприємств передбачає доставку з віддалених районів міста до місця роботи і назад, а також медстраховку, путівки в аквапарк, квитки в цирк, на футбол, курси англійської мови, абонемент в “Спортлайф”, оплату телефонного зв’язку. Тільки масажу п’ят немає”, – розповідає Пашкіна, при цьому констатуючи, що надають такий набір послуг тольк великі компанії і виробництва. “Якщо у вашому місті такої клмпанії немає, максимум, що вам можуть гарантувати, це офіційне працевлаштування та своєчасну виплату заробітної плати”, – робить невтішний висновок експерт.

При всьому бажанні конкурувати з іноземними ринками, вітчизняні підприємці програють їм і з соціальних причин: комфортне життя на Заході, краща організація праці і більш високий рівень корпоративної етики залучають молодих українців не менше, ніж конкурентна зарплата, зауважує Пашкіна. В цілому експерти змогли виділити мінімальне число обставин, при яких українці можуть осісти вдома назавжди.

“Мігрантки, які втратили роботу безпосередньо через коронавирус, – через смерть літніх людей, за якими вони доглядали в Італії, Іспанії та інших країнах, – ймовірно, залишаться в Україні в статусі економічної неактивності, якщо їм вдалося заробити на пенсію до виїзду за кордон “, – підкреслила одну з небагатьох груп мігрантів, які можуть повернутися в Україну Ольга Купець.

На її думку, карантинна пауза не вплине на робочі переваги українців: ті з них, у кого в пріоритеті був рівень зарплати, поїдуть за кордон при появі такої можливості. Ті, хто продовжують працювати всередині країни, також не зважаться на від’їзд, маючи в якості мотивації меншу вартістю життя в Україні, можливість постійно перебувати разом з сім’єю і не відчувати на собі проявів дискримінації та ксенофобії.

“Однак міграційні настрої можуть посилитися, якщо відновлення економіки після карантину за кордоном, скажімо, в Польщі або Чехії, буде відбуватися більш швидкими темпами, ніж в Україні”, – застерігає Купець. З даними побоюванням погодилися і інші співрозмовники UBR.ua. Василь Воскобойник впевнений, що незважаючи на економічну рецесію в Європі, кількість вакансій там все одно буде достатньою для забезпечення українців роботою.

“Європейці, в світлі останніх подій з коронавірусом, швидше відмовляться від азійських та африканських працівників, ніж від українців, які живуть поруч, їм легко і недорого добиратися до країн ЄС, вони швидко і самостійно асимілюються. Вже через два місяці українці будуть затребувані в Європі і зможуть, нехай і з обмеженнями, повернутися на свої робочі місця “, – прогнозує президент ВАКМТ. У підтвердженні його слів про проблеми, з якими можуть зіштовхнутися без українців європейські економіки, вже заявляють не тільки в Польщі, а й в Фінляндії: в Мінпраці країни запропонували забезпечити українцям переліт чартерними рейсами для залучення їх до сезонного збору врожаю.

У свою чергу Тетяна Пашкіна додала в число факторів, які можуть сприяти зростанню числа мігрантів, поповнення їх рядів за рахунок звільнених в карантин співробітників: “вітчизняні компанії найчастіше прощаються з ними не дуже коректно”.

“На жаль, у частині компаній є історична традиція при настанні кризи скидати трудової баласт, а потім набирати людей під подальші потреби в разі поліпшення ситуації. Я вважаю, що такий підхід не виправданий при наявній тотальної нестачі персоналу. Звичайно, роботодавці мають право розпоряджатися своїми грошима самостійно, однак це може привести до зовсім негативних наслідків, коли за діючими трудовими мігрантами підуть ті люди, хто “негарно” втратили роботу”, – підсумувала Пашкіна.

Джерело: UBR