Україна повісила замок на свої кордони і не поспішає їх відкривати, тим самим позбавляючи своїх громадян права на вільне пересування. Якщо така політика заборон триватиме, Україні доведеться платити компенсації за рішенням міжнародних інстанцій. “Я звертаюся до всіх українців на планеті. Ви нам дуже потрібні … Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому. Ми чекаємо вас. Сувенірів з-за кордону не потрібно”, – сказав Володимир Зеленський 20 травня минулого року в своїй інавгураційній промові.

Повернення заробітчан в Україну – один з важливих пунктів в стратегії шостого президента. Він говорив про це під час передвиборної кампанії, в день вступу на посаду і в декількох відеозверненнях протягом року, в тому числі в період пандемії коронавируса. “Ми повинні зробити все і утримати цих людей”, – сказав Зеленський 1 квітня після того, як в країну приїхали сотні тисяч заробітчан. Президент пообіцяв розвивати інфраструктурні проекти і створювати для них робочі місця. Правда, обіцяна після зарплата на будівництві доріг – 6-8 тис грн заробітчан навряд чи влаштує. В Європі українці в місяць отримують в три рази більше.

Історія обмежень для заробітчан

Дійсно, в Україну в зв’язку з епідемією коронавируса повернулися, за різними оцінками, від 600 тис до 2 млн трудових мігрантів. Але більшість з них тільки на час – багато хто вже незабаром стали шукати для себе вакансії в Європі. А країни, яким не вистачало робочих рук, планували – як безпечно привезти працівників на свої поля, ферми, будівельні майданчики.

Наприклад, вирішили організовувати чартерні рейси. Однією з перших країн застосувала таку практику Німеччина, організувавши серію літаків з трудовими мігрантами з Румунії. Всього до кінця травня німці готові прийняти 80 тис румунів. Британці, фіни та естонці взялися організовувати рейси для сезонних працівників з України. Кілька рейсів вилетіли в Європу, інші в кінці квітня заблокував український уряд. З якої причини – відразу зрозуміти було складно. Те, що відбувалося на державному рівні, нагадувало сюжет байки Леоніда Глібова “Лебідь, рак та щука”.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба говорив: дозволяти виїзд за кордон для українських трудових мігрантів на тлі пандемії “нелогічно” – Україна організовувати чартери не буде. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль пояснював: “Уряд готовий до переговорів з європейськими країнами, які виявлять бажання офіційно запросити українських робітників на сезонні роботи” і готово допомогти з організацією рейсів для заробітчан в разі їх легального працевлаштування, але за деяких умов. Серед них: легальне працевлаштування на строк від трьох місяців, дотримання соціальних гарантій і умов праці.

Подібні суперечливі висловлювання урядовців експерти називають “комунікаційним провалом”. Тим більше що на той момент Україна ще не проводила переговорів з європейськими партнерами, а просто вела політику заборон. Радник віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дарина Гайдай пояснює: “Заборони на виїзд ніколи не було і немає, а лише обмеження транспортного сполучення, введені у зв’язку з бажанням запобігти поширенню коронавірусу. Сьогодні відбувається організація виїзду сезонних працівників”.

“Ми зіткнулися з дилемою, актуальною для різних сфер: як забезпечити баланс між безпекою та життям в рамках цих обмежень. В даному випадку мова йде про безпеку сезонних працівників: ми повинні думати, як вони можуть безпечно пересуватися по світу і повернутися в країну, – каже Гайдай. – Тому було створено координаційний механізм для переговорів з цього питання з урядами іноземних держав, який очолив віце-прем’єр Вадим Пристайко “. Гайдай запевняє: досягнуті домовленості з урядом Фінляндії, обробляються запити від Австрії, Данії і Норвегії. Вона наполягає: уряди іноземних держав з розумінням поставилися до позиції України – “сезонна міграція – це теж загроза епідеміологічної ситуації в їх державах”. “Мова йде не про сотні наших громадян, а про тисячі. А безконтрольне переміщення – це небезпека”, – говорить вона.

Ну а 9 травня ще одну думку про виїзд заробітчан висловив Володимир Зеленський, назвавши кілька умов: “Ми нікому нічого не блокуємо … Ми пояснили, що, коли у нас йде карантин, його потрібно дотримуватися. Це треба зрозуміти … Ми відпускаємо громадян на ці роботи за умови, що нам показують копію контракту з людиною як мінімум три місяці роботи”, – сказав Зеленський. Президент додав, що “коли країна, яка зв’язується з нами по дипломатичним зв’язкам, бере на себе зобов’язання забезпечити наших громадян житлом, медичним страхуванням – ми можемо бути впевнені, що якщо щось з нашим громадянином трапиться, його не викинуть на вулицю”.

Економічні наслідки заборони на виїзд

“Насправді український уряд неправомірно ставить умови іноземним роботодавцям про умови праці українців. І про це говорять в ЄС”, – зазначає Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. Він констатує: трудову міграцію зупинити штучно неможливо, а “люди страждають від неефективної державної опіки і регламентації”. “В українському суспільстві мова не може йти про те, що уряд буде вирішувати за українців, що їм робити, де працювати, куди їхати чи ні, – продовжує експерт. – Якщо українець хоче їхати працювати за кордон, то це його особистий вибір, який має поважати держава. Якщо уряд вважає за доцільне, то повинен встановити чіткі правила гри в рамках закону, і не змінювати їх постійно. Важливо лібералізувати українську економіку – надати максимальну свободу і пільги тим, хто сам для себе організовує робочі місця, тому що такі люди годують не тільки себе, але і свої сім’ї, а ще переводять валюту в Україну. А поки українці отримали чіткий сигнал: їх права влада не поважає, а їх бажаннями нехтує”.

За оцінками експертів, грошові перекази в Україну трудових мігрантів становлять важливу частину валюти, яка приходить в країну. Так, в Нацбанку кажуть: в минулому році заробітчани переказали в Україну $ 12 млрд. Дані МВФ – більше $ 16 млрд.

“У будь-якому випадку, ця сума суттєва. Вона становить 8% від ВВП, – каже Євген Степанюк, експерт з грошово-кредитної політики секретаріату ради Національного банку України. – Якщо ми подивимося на дані 2018 року, коли валютні резерви Нацбанку зросли до рекордного рівня за останні п’ять років, то помітимо – не в останню чергу завдяки переказам трудових мігрантів. Тобто валюта, яка приходила в країну від заробітчан і продавалася, виявлялася в резервах Нацбанку “.

Степанюк прогнозує, що в поточному році в зв’язку з карантином цифри по переказах будуть набагато скромніше – вполовину менше. “Але все одно велика сума. Гроші Україні необхідні в умовах економічної кризи”, – говорить він. І нагадує: якщо люди, які раніше були на заробітках, залишаться в Україні, значно збільшиться відсоток безробіття – до 18%: Україна не зможе створити достатню кількість робочих місць. Тому державі краще думати не як обмежувати виїзд людей з України, а зробити безпечним їх в’їзд: організувати тестування на коронавірус всіх, хто повертається в нашу країну.

Право на компенсацію для заробітчан

“Уряд бачить країну як такий собі” інтернат для людей з обмеженими можливостями “, в якому міністри – “вихователі” і повинні забороняти все про всяк випадок, щоб їх підопічні не нашкодили собі. Тому що якщо слідувати логіці уряду, то він вирішив забороняти виїзд заробітчанам незалежно, чи є у них медична страховка”, – описує ситуацію глава “Центру громадянських свобод” Олександра Матвійчук.

Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров порівнює українців з жителями зоопарку – ручними тваринами. “Уряд вирішив, що може до нас так ставитися. Держава, як в кінці 1980-х, коли для виїзду за кордон треба було отримувати спеціальний дозвіл, думає, що може заборонити виїжджати, поставити умови, і це нормально. Наслідки будуть плачевними. Такі дії призведуть до того, що люди поїдуть не тільки на тимчасові роботи, але і назавжди. Вони не захочуть жити в країні, де держава вирішує – затримати чи ні, працювати чи ні”, – говорить він.

Правозахисники наполягають: жодна з урядових заяв не має нічого спільного з правами і свободами людини. Відповідно до Конституції держава повинна гарантувати право громадянина вільно покинути свою країну, за винятком деяких обмежень, встановлених законом. “Ніхто не може не пустити громадянина України в країну, навіть якщо за епідемічними показниками ситуація в ній визнана небезпечною, – каже Максим Буткевич, координатор проекту “Без кордонів”. – Відповідні органи можуть лише попереджати, що в разі чого, Україна не зможе допомогти “.

Він наполягає: будь-яке обмеження на виїзд або на повернення додому – це порушення законодавства, українського та міжнародного. Результатами такого порушення можуть бути позови до Європейського суду з прав людини. “Проаналізувавши практику ЄСПЛ, можна припустити: діла не будуть виграшними для України, їй доведеться платити компенсації”, – упевнений Буткевич.

До речі, про закони. У квітні в парламенті був зареєстрований законопроект про захист населення від поширення інфекційних хвороб (робочий номер 3321). “У випадку його прийняття в нинішній редакції уряд на час карантину отримає право забороняти виїзд громадян України за кордон”, – зазначає Олександра Матвійчук.

Очевидно, сьогодні уряд розуміє, що допустив деякі помилки в ситуації із заробітчанами. Але при цьому ніхто не говорить, що вони не будуть повторюватися в майбутньому. Ніхто не гарантує, що завтра обмеження не торкнуться інших груп населення. Наприклад, туристів, які захочуть полетіти на відпочинок в безпечні країни, в тому числі чартерами. Більш того, вже доводиться чути, мовляв, нехай вони витратять гроші в Україні, а не за її межами.

Джерело: Фокус