Екс-міністр економіки Тимофій Милованов вважає, що без роботи може залишитися від 170 до 500 тисяч українців. Плануючи секвестр бюджету на цей рік, Кабмін вже оцінив додаткові потреби Фонду з безробіття у 900 млн гривень.

Українці вже шукають нову роботу

З початку карантину співробітники стали тягарем для багатьох компаній. Формально звільняти через карантин заборонено, натомість можна відправляти у відпустки за свій рахунок. Спеціально для цього парламент зняв обмеження з таких відпусток — раніше їх можна було брати лише на 15 днів на рік (більше для тих, у кого є діти до 14 років). Зараз обмежень взагалі немає — можна йти у відпустку без утримання на місяць — два і навіть більше. Але для багатьох такий варіант неприйнятний. Як показують результати останніх опитувань, у більшості просто немає коштів перечікувати вдома карантин. А отже, люди вже найближчим часом змушені будуть шукати можливість підробити або взагалі змінити роботу.

Як відзначає представник компанії Head Hunter Юлія Дрожжина, за 12 днів карантину кількість шукачів зросла на 60%. Великий сплеск йде, зокрема, за категоріями «Топ-менеджмент»: якщо раніше на неї припадало 5% від загальних запитів претендентів, то зараз — 10%. На 2% (до 13%) зросла частка в категорії «IT-фахівці», на 1% (до 11%) — у категорії «Продажі». Знизилася кількість запитів від тих, хто тільки починає кар’єру. Частка цієї категорії впала з 12% до 8%. Найбільш уразливими виявилися сфери, які найбільше чутливі до карантинних обмежень: готельна індустрія, сфера розваг, туризму, авіасполучень, ресторанного бізнесу тощо. Не факт, що всі компанії зможуть вижити і відновити свою роботу після карантину. Тому робота для їх персоналу — теж під питанням.

«Чим довше триватиме карантин і обмеження економічної діяльності, тим негативніше буде вплив на ринок праці і зайнятість в цілому у країні. Як правило, цей ефект починає сильно проявлятися за пару місяців після того, як знижується економічна активність і закриваються підприємства», — пояснює голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. У роботодавців не найкращі очікування. Навіть коли карантин закінчиться, потреби у персоналі можуть скоротитися через загальне погіршення економічної ситуації та споживчого попиту. «Багато компаній вже не працюють, люди сидять вдома. У нас в групі таких декілька. 1000 осіб працюючих. Ну добре, ми місяць протримаємося. Два протримаємося. Три, не знаю. Будемо зберігати людей, платити їм зарплату до останнього. Обнулим рахунки. А далі що. А як бути тим, у кого вже нуль на рахунках. Адже виручки ж немає», — написав на своїй сторінці у Facebook співзасновник компанії «Молочний альянс» Олександр Деркач.

«Ми поки що не плануємо скорочувати людей і зменшувати зарплати. Але підвищувати тепер теж не будемо, хоча планували на 20%. Думаю, що скорочення будуть на багатьох підприємствах. Багато хто знизить зарплати, які були неадекватні продуктивності праці», — говорить керівник концерну «Ярослав» (швейне виробництво) Олександр Барсук.

Хто перший в черзі на виліт

На хвилі нової рецесії ринку праці загрожують такі ж проблеми, як і під час попередніх криз.
Тобто, «зайвими» ризикують опинитися топ-менеджери (оскільки багато компаній просто закриються), маркетологи, юристи, рекламісти. Тобто, спеціалісти, які забезпечували бізнес-надбудову — формування стратегії та просування продукції. У кризу освоєння нових ринків багато підприємств відкладають до кращих часів. На перший план виходить виживання і утримання своїх позицій на ринку.

Тобто, від керівників, маркетологів і рекламістів зажадають, як мінімум, нового підходу — як вести бізнес в умовах кризи. А ті, хто не зможе вчасно відреагувати на вимоги власників бізнесу, ризикують залишитися без роботи. Не виключене скорочення офісного персоналу — менеджерів, адміністраторів. Їх чисельність компанії регулюватимуть в залежності від того, як сильно впаде їх бізнес. Помітне просідання ринку послуг і сфери розваг може залишити без роботи адміністраторів і керівників готелів, ресторанів, івент-агентств. Паралельно скорочуватиметься потреба в персоналі компаній, які обслуговують ці сфери, скажімо, постачальників товарів для ресторанів. «До недавнього часу у нас працювало 10 менеджерів, які контролюють постачання до ресторанів. Вже зараз, на час карантину, залишили тільки трьох, решта у відпустках за свій рахунок. Якщо після закінчення карантину попит не відновиться, доведеться скоротити», — розповів власник однієї з фірм, що постачають продукти в київські ресторани.

Хто залишиться при справі

Кадровики кажуть: усі шанси зберегти роботу в кризу є у декількох категорій фахівців. Це, по-перше, комп’ютерники і програмісти. Формат бізнесу буде змінюватися. Ще більше зросте потреба в сучасних IT — рішеннях. Багато компаній вже зараз збільшують витрати на системи онлайн — продажів, цифровізацію бізнес-процесів. Це світовий тренд, тому українські програмісти, які працюють на західних роботодавців, збережуть або навіть отримають більше замовлень. По-друге, буде попит на висококласних фінансистів, бухгалтерів і податкових консультантів. Держава змінює податкове законодавство і, швидше за все, буде посилювати фіскальний контроль. А отже, ціна бухгалтерських помилок буде тільки зростати. За словами голови Спілки захисту підприємництва Сергія Доротича, дрібні підприємці просто не впораються з податковою звітністю і будуть змушені наймати бухгалтерів з оплатою від 10 тисяч гривень на місяць.

По-третє, вже зараз зростає попит на кризис-менеджерів, які можуть забезпечити стабільну роботу бізнесу в період турбулентності. По-четверте, ще більш цінними можуть стати класні фахівці з продажів. Вони і без того стабільно входять у трійку найбільш затребуваних фахівців. Але в кризу цінність хороших продажників зростає. У п’ятих, намічається підйом вітчизняної фармацевтики. Кілька вітчизняних підприємств вже чекають нових держзамовлень на виробництво препаратів для лікування коронавірусу (засіб, який зараз застосовується для лікування малярії, але рекомендований при лікуванні коронавірусу, деякі види антибіотиків тощо), засобів захисту тощо. Тому фармацевтичні компанії, швидше за все, не тільки не будуть проводити скорочень, але і оголосять додатковий набір персоналу — від робітників цеху до фармацевтів і менеджерів, і фахівців з логістики.

Європі не обійтися без наших заробітчан

Окреме питання — щодо фахівців робочих спеціальностей. В останні роки роботодавці в один голос заявляли про їх дефіцит. Це було пов’язано з масовим відтоком робітників за кордон. На внутрішньому ринку зростала потреба в будівельниках, електриках, верстатниках і навіть різноробочих. Але ситуація може кардинально змінитися. Наприклад, поки що, за словами комерційного директора Svitlo Park Олександра Панфілова, будівництва не зупиняються. Навіть у карантин роботи на об’єктах тривають. Але незрозуміло, що буде далі. Кількість виданих дозвільних документів на нові об’єкти, порівняно з минулим роком, скоротилася в кілька разів. Це означає, що будувати у найближчому майбутньому стануть менше. У той же час, з початку кризи в Україну почали масово повертатися заробітчани. Поки що — тимчасово, але не факт, що після закінчення пандемії їм удасться повернутися до Європи, що може створити додатковий тиск на український ринок праці.

Все буде залежати від того, які рішення прийматиме ЄС для відновлення ринку праці. Австрія, наприклад, вже заявила, що не збирається відкривати свій ринок праці і після скасування карантину. Інші країни ЄС поки що не поспішають із заявами на цей рахунок, але цілком можуть піти аналогічним шляхом. З іншого боку, в період відновлення Європі може знадобитися додаткова робоча сила. Голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобійник каже, що ситуація з карантином показала залежність тієї ж Європи від китайської економіки.

І, щоб зменшити таку залежність, багато хто вже замислюється над поверненням виробництва товарів з Китаю у свої країни. Що буде потребувати додаткових робочих рук. «У зв’язку з демографічною кризою і старінням населення, європейські країни постійно потребують трудових мігрантів. Криза в цьому сенсі нічого не змінить. Навіть якщо в Європі настане рецесія, континент матиме потребу в працівниках з-за кордону”, — впевнений Василь Воскобійник.

За оцінками Bloomberg, внесок українських трудових мігрантів у місцеву економіку становить близько 7% ВВП. Тому польський уряд не тільки не відмовиться від українців, але і продовжить стимулювати їх приїзд на роботу. Більш того, Воскобійник вважає: коли криза вдарить по українській економіці, трудова міграція з України в Європу тільки посилиться. «Вже до осені цього року трудова міграція українців в Європу значно зросте», — прогнозує він.

Олександр Барсук, навпаки, не виключає, що багато трудових мігрантів також залишаться на батьківщині. «В основному, заробітчани — це хороші працівники та багато роботодавців не проти замінити ними частину свого персоналу», — пояснює він. Переформатування чекає також ринок робочого персоналу у сфері обслуговування. Продуктові мережі вже зараз збільшили набір кур’єрів. А якщо популярність онлайн-торгівлі буде зростати, то зросте попит також на вантажників, фасувальників, водіїв зі своїми авто.

Що буде з зарплатами

Зарплати стабільно зростали останні кілька років. За даними Держстату, минулого року середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні збільшилася, порівняно з 2018 роком, на 16% — до 12 264 грн.
Деякі фахівці отримали ще більшу прибавку. Так, у водіїв оклади в середньому зросли на 25% (до 15 тис), будівельники, слюсарі, газозварювальники, машиністи установок стали отримувати на 20-30% більше, ніж роком раніше (до 12-20 тис). У сільському господарстві зарплати зросли на 10-15%, і стартують від 10 тисяч грн. У білих комірців оклади збільшилися в середньому на 10%. У фінансистів та страховиків надбавка становила приблизно 17% (до 20,08 тисяч грн), у медиків — на 17,6% (до 7,3 тис), у представників сфери послуг — майже на 28% (до 10,6 тис).

Але криза, що насувається, змусила роботодавців замислитися — чи варто й далі підвищувати зарплати. Експерти вважають, що зарплати, якщо і будуть підвищувати, то в індивідуальному порядку, і, в першу чергу, — найбільш затребуваним фахівцям. Тобто, кризис-менеджери, професійні бухгалтери і менеджери з продажу можуть розраховувати на надбавку до 10%. А ось «зайві» фахівці (маркетологи, офісний персонал, рекламісти), в кращому разі, залишаться на колишніх окладах, а в гіршому — будуть отримувати менше, ніж зараз. Для робочих ймовірність підвищення зарплат залежить від заробітчан — поїдуть вони після карантину в Європу або ж спробують знайти роботу на батьківщині. Якщо дефіцит робочих спеціальностей зменшиться, у роботодавців не буде ніяких причин підвищувати зарплати.

Марыя Коливанова

Джерело: Мінфін