Рівень безробіття в Україні у минулому році виріс майже до 10%, повідомили у Державній службі статистики. Роботодавці при цьому розміщують дедалі більше вакансій. За даними Держстату, за підсумками січня-лютого цього року без роботи були 1 млн 700 тис. осіб із  18 млн громадян.

БЕЗРОБІТТЯ ЯК СПОСІБ ЖИТТЯ

 

Рівень безробіття за рік збільшився на 2%. Без роботи залишилося до 9,5% економічно активного населення або майже до 10% людей працездатного віку. За даними Державної служби зайнятості, станом на початок травня цього року кількість зареєстрованих безробітних скоротилася на 13% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Кількість безробітних становить 327 тис. людей. Майже половина з них – це люди з вищою освітою. 35% мають професійно-технічну освіту, 19% – середню.

Найбільше безробітних серед управлінців, службовців, професіоналів та спеціалістів – майже 40%. 20% підсобних працівників прибиральників та вантажників без роботи. Так само у пошуках роботи працівники сфери торгівлі та послуг – майже 17%. Непрацевлаштованими залишаються кваліфіковані робітники з інструментом та робітники сільського господарства – майже 13%. Робочі з обслуговування, ремонту та експлуатації машин, які потребують робочих місць, – 13%.

ПРОПОЗИЦІЯ РОСТЕ, ПОПИТ ПАДАЄ

 

У період з січня по квітень роботодавці розмістили на 7% більше вакансій, ніж в аналогічний проміжок часу минулоріч. Найбільше вакансій пропонують компанії сільського, лісового і рибного господарств. Кожна п’ята вакансія висунута від підприємств переробної промисловості, 15% незакритих позицій – в оптовій і роздрібній торгівлі. Знайти на ринку праці достатньо кваліфікованих кадрів непросто.

Частину претендентів відлякує необхідність фізичної праці, специфічні умови роботи і невисока заробітна плата. Також відіграє роль соціальний фактор. Робітничі спеціальності – непопулярні серед населення.

Деякі компанії мають кілька сотень незакритих вакансій, зазначила HR-експерт порталу Rabota.ua Тетяна Пашкіна. За її словами, проблема у самих роботодавцях, у типі вакансій і співвідношенні зарплати та вимог. Працівників робітничих професій запрошують не тільки українські компанії, а й закордонні, відзначила Пашкіна.

“Є багато проблем з виробництвом, якщо це стосується специфічних вакансій. Операторів контакт-центрів закривати буває складніше, ніж адміністраторів. Директорів з IT закривати простіше, ніж програмістів зі складних мов програмування або архітекторів. Якщо вже людина вирішила на себе взяти важку фізичну працю і тут їй пропонують  до 20 тис. грн., а іноземні вакансії починаються з 20 тис., тоді виникає питання, навіщо працювати більше, а отримувати менше”, – розповіла Пашкіна.

ПРАЦЮВАТИ БІЛЬШЕ, ОТРИМУВАТИ БІЛЬШЕ

 

Міграція посилює дефіцит робочих кадрів. Нещодавно прем’єр-міністр Володимир Гройсман визнав, що від 3 до 6 млн українців постійно або тимчасово перебувають за кордоном на заробітках. За офіційними даними, 4,5 % українців є трудовими мігрантами. Найбільш активно виїжджають мешканці західних регіонів. Країнами, до яких їдуть заробітчани, традиційно залишаються Польща та Росія. Частіше мігрують українці з професійною технічною освітою – це третина від загальної кількості заробітчан.

У держави немає необхідних інструментів, щоб порахувати реальну кількість осіб, які виїжджають на роботу за кордон, зазначив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. За його словами, українська робоча сила за кордоном користується попитом переважно у сфері фізичної праці.

“93% людей, які за останні 5 років були за кордоном, працювали у сфері фізичної праці. Приблизно 30% працює у галузі звичайного будівництва, 30% у сфері сільського господарства, 20% – у сфері обслуговування, 20% – в інших напрямах. Щодо Польщі, то там лише 1% працював на керівних посадах, 3% зайняли робочі місця у сфері IT”, – зазначив Воскобойник.

За даними соціологічних досліджень, 36% людей, які за останні 5 років хоча б раз виїжджали працювати за кордон, працювали у Польщі, 25% – у Росії, по 5% – в Німеччині та Чехії. Василь Воскобойник робить припущення, що чимала частина з них заробляли гроші також у Російській Федерації, просто не хочуть про це казати.

Джерело: Новое время