На початку березня на вулицях Любліна з’явилися декілька біл-бордів з кількома українськими словами. Таким чином, місцеве товариство «Гомо Фабер», яке вже багато років працює для інтеграції іноземців у місті, заохочує жителів Любліна до вивчення простих мовних зворотів українською мовою.

Любліняни помічають ці біл-борди, позитивно оцінюючи їх появу у місті. Одна із перехожих не одразу впізнає, що на щиті привітання українською мовою «Добрий день!», але потім додає, що це добре, що такі написи з’явилися в місті, що це заохочує вивчати менш популярну іноземну мову. Інша жителька Любліна зазначає, що поява таких біл-бордів свідчить про те, що Люблін подобається людям з інших країн. Добре, що вони сюди приїжджають.

Координатор кампанії з вивчення української мови Пьотр Скшипчак з Товариства «Гомо Фабер» каже, що Люблін – змінюється і протягом останніх кількох років видно щораз більше людей – сусідів і сусідок, які розмовляють трохи по-іншому. Вони походять з інших міст, не з Любліна чи з Люблінщини, взагалі – не з Польщі.

«Ми вирішили трохи поспостерігати за ними і виявилось, що найбільшою групою серед них є українці, тобто наші сусіди – сусіди у значенні держави, але також сусіди з-за стіни, на роботі, друзі, колеги, студенти, іноді викладачі, службовці. Ми зустрічаємося з людьми різних ролей, які є новачками у місті. Зі здивуванням, ми усвідомили, що не знаємо жодного слова українською. Я маю на увазі пересічного жителя Любліна. Ми засоромились. І з цього народився проект “Люблін вивчає українську мову”. Ми вирішили зробити це для себе, але також для інших. За допомогою біл-бордів ми вивчаємо основні мовні звороти українською».

Христина Мельницька приїхала до Любліна шість років тому і зараз працює у мистецькій галереї. Дівчина зазначає, що, якщо раніше перехожі оберталися, коли чули українську мову, то зараз це вже звична ситуація на вулицях міста.

Перші кілька біл-бордів «Гомо Фабер» встановили за свій кошт, за наступні взялась фірма, яка займається цими щитами, а інші – профінансували люди, які хотіли бачити такі своєрідні мовні уроки у своїх мікрорайонах. «Перед усім, нам йдеться про те, аби помітити нових жителів міста і зробити такий простий жест: „Ми знаємо, що ви з України”. Тому це – українська мова, а не, наприклад, англійська, адже можна було б вітатися міжнародною мовою. Однак, ні. Йдеться про те, аби помітити наших найближчих і найчисельніших сусідів, а також трохи постаратися і запам’ятати декілька слів, і у щоденних контактах з тими людьми показати, що вони нам потрібні», – каже Пьотр Скшипчак.

Консул Генерального консульства України в Любліні Світлана Горбовська радіє появі у міському просторі українських зворотів. Вона каже, що це дуже приємно, що ініціатива вийшла саме від польської громадської організації. «Це добре, що громадяни Польщі мають нагоду вивчити декілька слів українською», – зазначає консул Горбовська.

Для Директора Центру міжнародної співпраці Люблінської міської ради Кшиштофа Становського українська мова – ну чужа. Досить часто під час привітань офіційних делегацій з України або ж у невимушених розмовах з українцями, він спілкується українською. Становський вважає, що така акція доречна не лише у Любліні, але й у інших великих містах Польщі. І навпаки. «Було б добре, якщо таким чином польську мову вивчали на вулицях українських міст. Це збагачує людей і створює відчуття мультикультурності», – підкреслює Кшиштоф Становський.

Пьотр Скшипчак каже, що від початку акції вони отримали багато різних відгуків про кампанію. Люди з інших міст хотіли б також мати такі біл-борди у себе. Він підкреслює, що їхня акція не заохочує до того, аби серйозно вивчати мову. Йдеться про те, аби вміти привітатися чи попрощатися зі своїми новими українськими сусідами по-їхньому.

Джерело: Польське радіо