За інформацією польської преси, український консул в Кракові Олег Мандюк днями заявив, що польська сторона видала українцям більше одного мільйона документів, які дають право на отримання громадянства. Це так звана «карта поляка», яка дає можливість через рік після отримання подати відповідну заяву до органів влади та стати громадянином Польщі. І хоча за оцінками МЗС України, в останні 12 років тільки 120 тис наших співвітчизників отримали «карту поляка», тенденція очевидна – українці не проти отримати польське громадянство.

Польща за останні 10 років стала для нас справжніми «воротами у Європу». Раніше, більшість трудових мігрантів їздили працювати до Росії і не дуже звертали увагу на західного сусіда, який тим часом стрімко розвивався. Чомусь мало хто приділяє увагу справжньому економічному диву, яке сталося у Польщі за останні 30 років.  Починаючи з 1995 року, ця країна стала найшвидшою зростаючою економікою у світі серед великих країн на подібному рівні розвитку. Вона випередила навіть такі країни, як Південна Корея, Сінгапур і Тайвань.

Викликає особливий подив польське зростання й тим, що протягом більшої частини своєї довгої історії Польща, як і більшість сусідніх країн, мала великі проблеми та знаходилася на периферії європейської економіки.  На момент 1991 року, середній дохід поляків складав менше однієї третини доходу середнього німця і громадяни Польщі заробляли менше ніж мешканці Габону, України чи Суринаму. Тим не менш, з 1989 року Польща збільшила свій ВВП на душу населення майже на 150%, більше, ніж будь-яка інша країна в Європі. Для порівняння, доходи на душу населення в Чеській Республіці збільшилися лише на три чверті, в Угорщині — лише на половину, а продуктивність Єврозони покращилася менш ніж на 40%. Спричинило це неймовірне перетворення декілька факторів, серед яких – консолідація суспільства коло європейських демократичних цінностей та якість польської правлячої еліти, яка дружно працювала на розвиток країни, представляючи в урядах різні партії та рухи.

Створення зрозумілої картини майбутнього для польських громадян та готовність багато робити на користь своєї держави призвели до того, що Польща сьогодні є прикладом для мільйонів українців, які хочуть не тільки працювати там, але і жити. Люди потребують зрозуміле майбутнє, вони хочуть бачити перспективи не тільки для себе, але й для своїх дітей. Соціологічні дослідження демонструють, що 72% українців хочуть, щоб їхні діти навчалися за кордоном. Найбільше української молоді зараз вчиться саме в Польщі, де є можливість отримати освіту англійською мовою, після закінчення навчання влаштуватися на роботу з достойним рівнем оплати, мати можливість вільного пересування країнами Європи, тобто стати в повному обсязі європейцями.  Їхні українські батьки саме так бачать перспективи своїх дітей і хочуть відірвати їх від депресивного ландшафту сучасної України.

Трудові мігранти, які їдуть працювати до Польщі, мають бути готовими до того, що їм доведеться проводити на роботі 10-12 годин на добу. Багато хто з наших співвітчизників не звик до подібних навантажень. Але багато працюючи, вони і заробляють непогано. При тому українці сплачують польські податки та здійснюють виплати у місцеву пенсійну систему.  Отже, поступово стають часткою польського суспільства. Маятникова трудова міграція, яка зараз притаманна більшості трудових мігрантів з України, буде з роками вщухати. Невеличкий відсоток людей продовжуватиме шукати щастя в різних країнах, а більшість буде робити вибір – чи залишатися назавжди в країні перебування чи повертатися додому. На жаль, поки що ситуація складається не на користь України, яка продовжує відставати від Польщі.

В перспективі отримання польського громадянства українець сьогодні бачить декілька переваг: прогнозоване майбутнє, достойний рівень оплати праці, якого вистачає не тільки на харчування, але й на житло, одяг, відпустки, медичне страхування. Крім цього спокійне безстресове життя та можливості самореалізації дітей. З іншого боку, на шальках терезів є батьки, які залишились в Україні, друзі, нерухомість та звичний спосіб життя. Порівнюючи все вищезгадане, активні українці обирають зміни вже сьогодні, тобто переїзд до Польщі, ніж безкінечне очікування змін вдома, більш пасивні та мрійники залишаються вдома.

До речі, свіже соцопитування в Україні демонструє, що для 47% громадян головним мотивом, яким вони будуть керуватися при виборі політичної сили під час парламентського голосування, буде здатність тієї чи іншої партії принести зміни в країні. Запит з боку суспільства є, тому залишилось тільки нашим політикам подивитися на приклад Польщі і почати робити такі перетворення, які за 10-15 років зроблять українське громадянство таким саме престижним, яким є сьогодні польське.

Василь Воскобойник

Джерело: Хвиля