Острог, 06 березня 2019. Такі дані було оприлюднено під час Міжнародного столу «Quo vadis, українцю?», який відбувся у вівторок 5 березня в «Острозькій академії» з ініціативи компанії Foreign Personnel Service й Польсько-української господарчої палати в рамках соціального проекту «Партнерство та працевлаштування» (partnerstwo.info). У дискусії взяли участь представники Міграційної служби України, місцевого представництва Центру зайнятості, науковці, представники бізнесу та громадського сектору.

Під час зустрічі були представлені результати соціологічного дослідження «Соціальний профіль трудового мігранта з України», реалізованого Центром соціальних досліджень Національного університету «Острозька академія», яке проводилося в період з 20 грудня 2018 року до 15 січня 2019 року. Під час дослідження було опитано 1025 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів України, за винятком Криму й окупованих територій Донецької і Луганської областей. Згідно з отриманими даними, 49% з українців, які коли-небудь працювали за кордоном, бажають виїхати в інші країни на постійне місце проживання, з них 13% вже роблять певні кроки для цього, решта – чекає на сприятливі умови. 61% з тих, хто планує емігрувати, віддають перевагу Польщі, 17% – Німеччині, 11% – Чехії, на користь Росії висловилися лише 0,5% опитаних. При цьому 39% не готові покинути батьківщину за жодних обставин. 12% респондентів вагаються з відповіддю. Результати дослідження довели, що 64% трудових мігрантів з України планують надалі працювати за кордоном, з них 82% – протягом 2019 року.

Аналіз досвіду роботи українців у Польщі, як найпопулярнішій серед наших трудових мігрантів країні, показав, що на важкі умови праці й погані житлові умови скаржаться 25%. Саме це змусило б припинити роботу у Польщі 30% респондентів. Ще 6% опитаних нарікають на негативне ставлення місцевого населення до українців. Найважчим у роботі за кордоном для 13% трудових мігрантів є туга за родиною.  Головними чинниками, що спонукають українців виїжджати на роботу за кордон, є низька заробітна плата (45%) і складна економічна ситуація в державі (32%).

«Дослідження підтвердило, що Україна поки що залишатиметься країною-донором людських ресурсів для ринків праці ЄС, адже трудова міграція – це щораз популярніший серед українських громадян життєвий вибір і модель роботи», – зазначив Павел Кулага, голова Комітету з питань міграції та працевлаштування Польсько-української господарчої палати.

«Трудова міграція у наших сусідів почалася раніше і вони замислились над тим, яким чином можна забезпечити зростання економіки в умовах низької народжуваності та відтоку громадян за кордон. Реалістичний вихід було знайдено тільки один – залучення трудових мігрантів з інших країн до себе. Україні треба наслідувати цей приклад та запроваджувати подібні програми. Тільки робити це потрібно із розумом, не відкриваючи кордони для всіх підряд, а тримати процес під контролем», – сказав Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.