Київ, 27 березня 2018 року. На сьогодні українські трудові мігранти є найбільшими інвесторами в Україну (надіслали $9,3 млрд на батьківщину в 2017 році, чи близько 10% ВВП) і підтримують її макроекономічну стабільність. Державі необхідно забезпечити їхній захист а також розробити і втілити у життя послідовну та логічну політику в цій галузі та нарешті підрахувати – скільки українців працює за кордоном. Трудова міграція буде тільки набирати оберти у найближчі роки.

«77% наших заробітчан виконують в Польщі фізичну роботу, 16% – роботу в сфері послуг і тільки 3% – інтелектуальну працю. Дві третини українських заробітчан шукали роботу за кордоном через родичів та знайомих. Найважче для 40% українських заробітчан – це розлука з родиною. 90% заробітчан не планують купляти житло у Польщі, а також відкрити там бізнес. З тих українців, що працювали у Польщі, 30% хочуть знову повернутися на роботу до цієї країни, а 27% планують працевлаштуватися у Німеччині», – заявив керівник Соцiологiчної групи «Рейтинг» Олексiй Антипович.

«130 тис українських моряків знаходяться сьогодні на світовому флоті. Ці люди є висококваліфікованими спеціалістами, затребувані за кордоном. Мінімальна заробітна платня, яку отримують наші моряки складає $1800 на місяць. А українські капітани отримують ставки від $1000 на день. Вітчизняні моряки пересилають на рік додому близько $2 млрд, з яких $1 млрд 200 млн ідуть до одного міста  – Одеси. В той же час влада ускладнює ведення бізнесу для українських компаній, які працевлаштовують моряків. Всі законодавчі акти, які приймаються сьогодні, ніяким чином не покращують ситуацію у цій галузі», – повідомив генеральний директор Всеукраїнського об’єднання крюінгових компаній В’ячеслав Кисловський.

«Очевидно, що Україна знаходиться на тому етапі розвитку, коли трудові мігранти є досить суттєвою складовою української економіки. І ті кошти, які щороку надходять від них додому, справді складно порахувати. Звичайно, позитивом є той факт, що в Україну від трудових мігрантів заходять такі кошти, які є значно більшими за будь-які офіційні інвестиції. Ці гроші потім витрачаються в нашій країні. В українських реаліях ми маємо максимально лояльно відноситись до діяльності, пов’язаної з трудовою міграцією і принаймні, жодним чином не намагатись заважати їй. В тому числі бюрократичними препонами, тому що за всіма цими діями як правило виникають можливості для корупції», – розповів голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.

«Давайте візьмемо статистику, яка є у Державній службі зайнятості і побачимо, що в 2017 році через ліцензовані компанії посередники на роботу в Польщу виїхало 12,4 тис осіб (а по всьому світу таким чином працевлаштовано 83,8 тис українців). В той же час, за інформацією польського уряду, ця країна видала в 2017 році 1 млн 700 тис запрошень для українців на роботу. Звичайно, треба враховувати, що деякі українці отримують запрошення, але не їдуть на роботу, а деякі використовують два запрошення на рік, але я ще раз хочу порівняти ці дві цифри – 1 млн 700 тис та 12, 4 тис. Висновок дуже простий – більшість українців працевлаштовуються в Польщі за допомогою «сірих» посередників чи відвертих шахраїв. Що робить українська держава сьогодні для вирішення цієї проблеми? Вона ускладнює ведення бізнесу для легальних компаній – посередників з України», – повідомив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.