Київ, 04 квітня 2017 року. Про це домовились представники влади та підприємців сьогодні у Києві. Дерегуляція у сфері господарської політики повинна призвести до значного зменшення адміністративного тиску на бізнес. Саме тому вона є пріоритетним напрямком державної політики. Під час круглого столу “Назустріч бізнесу: спрощення виходу на ринки», що відбувся у клубі Кабінету міністрів, лунало багато закликів до продовження скорочення кількості дозвільних документів, що надасть змогу бізнесу розвиватись та не витрачати багато зайвого часу на отримання документів дозвільного характеру. Сьогодні ситуація залишається складною у деяких видах господарської діяльності. Наприклад, у сфері ліцензування нараховується 9 видів господарської діяльності, норми щодо ліцензування яких продовжують діяти в спеціальних законах України, при одночасному скасуванні самого документу дозвільного характеру.

«Малий та середній бізнес – це основа економіки і наше завдання, як держави – провести дерегуляцію.  На жаль бізнес досі стикається з низкою старих правил та бар’єрів», – заявив Михайло Титарчук, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України.

«Досі існує багато дозвільних документів, які заважають входу на ринок. І хоча ми суттєво скоротили обсяги ліцензування, ще є багато чого робити. Ми хочемо створити гармонійну модель, яка дозволить мінімальним коштом досягати максимального результату по входженню бізнесу на ринок», – відзначила Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України.

«Потрібно зробити так, щоб всі бізнесмени у країні «грали» за однаковими правилами. Для ефективних змін є важливим активне залучення бізнесу до обговорення і впровадження змін у регуляторній політиці», – зазначив Олексій Гончарук, голова BRDO.

«Нам необхідно змінити ліцензійні умови для компаній – посередників в міжнародному працевлаштуванні таким чином, щоб цією діяльністю можна було займатися якомога більшій кількості бізнесменів. Але при цьому посилити відповідальність за нелегальну діяльність. За порушення законодавства ввести високі штрафи, як це зроблено в Польщі. Взагалі, в цьому питанні краще всього застосувати досвід наших найближчій сусідів з ЄС – Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини», – висловив свою думку Василь Воскобойник, голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.