Проблема відпливу кваліфікованої і некваліфікованої робочої сили з України — значно серйозніша загроза, ніж може здатися на перший погляд.  

Знайомий черкащанин із сусіднього будинку, за фахом інженер-будівельник, утративши надію знайти прийнятну роботу, яка б давала змогу утримувати родину, поїхав на заробітки до Польщі, де шліфує деталі до автомобілів на одному з підприємств. Картина, на жаль, дуже знайома, адже і в багатьох інших містах і селах України з роботою великі проблеми.

Масштаби міграції вражають. Наприклад, Угорщина розширює кількість вакансій для трудових мігрантів на кілька десятків тисяч. Чехія, де вже працюють сотні тисяч українців, також створює багато додаткових робочих місць. Проте головним імпортером українських працівників, безсумнівно, стала Польща. Якщо у 2015 році тут працювало близько мільйона українців, то торік для наших робітників було відкрито ще 900 тисяч робочих віз, іще мільйон Союз підприємців і роботодавців Польщі запланував видати нинішнього року.

Заробітчанство помолодшало

Не варто забувати: йдеться тільки про офіційно влаштованих співвітчизників, хоча далеко не всі трудові мігранти заробляють у Польщі та інших країнах ЄС легально.

Українська міграція в Польщу стала настільки масовою, що там навіть зняли комедійний серіал про нелегку долю українських робітниць, які приїхали до Варшави на заробіток. Серіал став одним із найпопулярніших на польському телебаченні.

Кількість трудових мігрантів рік у рік зростає. І хоча точних даних немає, експерти відзначають одну характерну особливість: трудова міграція за кордон помолодшала. Молодь із вищою освітою і знанням іноземної мови стала частіше виїжджати в пошуках роботи. Їдуть і люди середнього віку. Останні дані відомої незалежної компанії Research&Branding Group, яка спеціалізується на маркетингових та соціологічних дослідженнях, свідчать, що найсильніші емігрантські настрої панують серед молоді.

Головними причинами можливого виїзду за кордон назвали пропозицію прибуткової роботи і збройний конфлікт. Далі йдуть економічні проблеми в країні й сімейні обставини. Завершують список згадуваних причин можливої еміграції брак умов для самореалізації і політична нестабільність. Третина ж опитаних українців заявила, що ніякі обставини не змусять назавжди залишити країну.

Варто зауважити, що 60% трудових мігрантів хочуть повернутися в Україну. Але цей відсоток, як відзначається в дослідженні Міжнародної організації з міграції, менший серед молоді до 30 років. До того ж половина українців 18—30 років — потенційні трудові мігранти. Ні для кого сьогодні не секрет, що залишають Україну в пошуках кращого життя як висококваліфіковані спеціалісти, так і некваліфіковані працівники.

Альтернатива — достойні робота і зарплата вдома

Що з цим можна зробити?

Як розповів недавно з телеекрана віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, уряд бореться з відпливом робочої сили з України шляхом підвищення зарплат і створення легальних робочих місць. За словами посадовця, сьогодні робоча сила у нас недооцінена навіть після підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень: бідність серед працюючих є занадто високою. Урядовець назвав неприйнятною для європейської країни ситуацію, коли близько 20% сімей, у яких обоє батьків працюють, перебувають за межею бідності. Чиновник також додав, що дуже багато громадян трудяться в тіні, а ті, хто поїхали за кордон, пізніше повертаються та оформлюють українські пенсії. Однак уряд робить перші кроки в цьому питанні: зросли зарплати, у легальному секторі економіки створюються робочі місця, зокрема у Західній Україні, що має стримати трудову міграцію.

Повернення трудових мігрантів для України є дуже важливим питанням та одним із головних напрямів соціальної політики. Його реалізація має сприяти поверненню мігрантів та їх реінтеграції, зауважив недавно під час зустрічі з працівниками Черкаського обласного центру зайнятості президент «Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування» Василь Воскобойник.

Необхідно запропонувати такі програми, які допомогли б людям повернутися та працювати й розвиватися на Батьківщині. У зв’язку з цим на базі Державної служби зайнятості розпочався процес створення консалтингових центрів, або бізнес-центрів розвитку підприємництва. Нині такі центри вже працюють у Києві, Харкові, Черкасах, Смілі й Умані. Тут не тільки надають допомогу в розвитку власного бізнесу, а й навчають, як правильно організувати справу, вести документацію, стати конкурентоспроможним на ринку праці.

Щоб не потрапити в халепу

Разом із тим, як відзначив у ході діалогу Василь Воскобойник, трудова міграція — це цілком природне явище, яке існує в усьому світі. Проблема в тому, щоб забезпечити заробітчанам захист і соціальні гарантії. Тому саме служба зайнятості є однією з небагатьох державних установ, яка підтримує та надає допомогу у вирішенні та стабілізації міграційних процесів робочої сили. Аби не потрапити в халепу, слід звертатися тільки до ліцензованих компаній, завжди укладати договори на пошук роботи та оплачувати послуги безготівково або вимагати прибутковий документ.

Це важливо ще й тому, зазначив директор Черкаського обласного центру зайнятості Григорій Дендемарченко, що ще на початковому етапі трудові мігранти нерідко мають справу з сумнівними посередниками на ринку праці, яких майже не цікавить, у які умови потрапляє людина. І хоч обласна служба зайнятості не може зупинити цього процесу, вона впливає на нього шляхом активної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадян. Вони, на жаль, не завжди мають необхідний рівень знань у сфері своїх трудових прав, але планують виїзд за кордон.

У результаті діалогу напрацьовано певні аспекти подальшої співпраці обласного центру зайнятості та громадської організації щодо забезпечення захисту інтересів працівників, які планують шукати роботу за межами держави. Проте, як вважають фахівці, глобальна проблема відпливу кваліфікованої і некваліфікованої робочої сили з України — значно серйозніша загроза, ніж може видатися на перший погляд. Ігнорування цієї проблеми може завдати непоправної шкоди українській економіці. А тому навіть маленькі кроки на шляху її вирішення сьогодні важать дуже багато.

Джерело: Урядовий Кур’єр