Ринок закордонного працевлаштування чекають глобальні зміни. Нові правила гри торкнуться як компаній-посередників, так і самих шукачів роботи. Відповідні нововведення містяться в законопроекті № 2365 «Про захист трудових мігрантів та боротьбі з шахрайством в працевлаштуванні за кордоном».

Документ під купол вніс цілий ряд нардепів від партії «Слуга народу», серед яких також значиться голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

Обов’язки рекрутера

Головні нововведення законопроекту:

  • Скасування ліцензій для компаній-посередників. Їх реєстрація буде проходити за заявницьким принципом;
  • Агентствам заборонять брати будь-які гроші з претендентів, в тому числі, і за консультації. Всі витрати з пошуку кадрів повинні будуть оплачувати посередникам роботодавці;
  • Посередник зобов’язаний надати здобувачеві зразок трудового договору зрозумілою працівникові мовою;
  • За порушення умов трудового договору в процесі роботи посередники не будуть нести ніякої відповідальності.

«Як рекрутер в Україні може гарантувати поведінку іноземної компанії? Це неможливо і не має сенсу. Укладання трудового договору гарантуватиме українцеві оплату праці, можливість відстоювати свої права в іноземній державі. Навіть якщо роботодавець повівся некоректно, він буде змушений виконати умови договору. Проблема в тому, що зараз багато українців працює за кордоном нелегально, без всяких договорів та соцзахисту. Відповідно, саме ця частина трудових мігрантів більше ризикує залишитися без зарплати», – розповів  президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Разом з цим, рекрутер повинен буде:

  • показати договір про співпрацю з іноземним роботодавцем;
  • пояснити громадянину характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування і про переваги легального працевлаштування за кордоном;
  • Повідомити про наявність міжнародних договорів (угод) в сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою перебування.

Скасування ліцензій

Перехід реєстрації учасників ринку на заявний принцип покликаний допомогти вивести його з тіні, де зараз працюють переважна кількість компаній.

До того ж, зараз існують сотні компаній з ліцензією, які фактично не працюють, і шахраї можуть користуватися цим. Шукачі роботи не звіряють номери ліцензій і, таким чином, несумлінні гравці можуть використовувати чужу ліцензію.

«Безсумнівно ринок працевлаштування за кордоном сьогодні зацікавлений в переході на заявний принцип, оскільки інтерес до реєстрації та купівлі такого роду компаній є як всередині країни, так і за кордоном. Зараз вартість отримання дозволів становить до 2 000 грн, проте юридичні послуги з оформлення і подачу документів додатково обійдуться у не менше, ніж 5 000 грн», – зазначив керуючий партнер ЮК «Альянс Правових Сил» Віталій Собкович.

За словами експертів, оформлятися компаніям-посередникам стане набагато легше. Для реєстрації в якості рекрутингової компанії, агентству буде досить:

  • Надіслати листа до Мінсоцполітики, в якому заявити себе, як організацію, що займається діяльністю по набору персоналу для закордонних роботодавців.
  • У декларації потрібно буде вказати дані про держреєстрацію, місцезнаходження компанії і місце ведення діяльності, а також дані керівника.
  • Після цього компанія буде внесена у відкритий реєстр, в якому можна буде в будь-який час перевірити її наявність.
  • Ті компанії, яких немає у реєстрі, будуть вважатися порушниками законодавства.

За що потрібно заплатити

Зараз плата, яку беруть деякі посередники у працевлаштуванні, змінюється, в залежності від країни, куди людину обіцяють влаштувати на роботу, і може варіюватися від $ 50 до $ 1000. В середньому, українці платять від $ 100 до $ 300 за працевлаштування. Оплату посередницьких послуг найчастіше беруть ті компанії, які допомагають в оформленні робочих віз.

«Потрібно відзначити, що багато компаній вже деякий час не беруть гроші з українців за працевлаштування. Всі консультації для клієнтів будуть безкоштовними, а послуги посередника буде оплачувати роботодавець, як це відбувається в разі пошуку роботи всередині України», – говорить Воскобойник.

Для здобувача залишаються витрати, пов’язані з дорогою, купівлею страховки, трати, пов’язані з легалізацією документів і їх переведенням (при необхідності), транспортні витрати. Що стосується житла і їжі, то це залежить від умов конкретного роботодавця. Наприклад, в Польщі багато компаній пропонують житло для своїх працівників на безкоштовній основі.

Крім цього, можуть годувати персонал обідами за рахунок роботодавця. Питання житла і харчування потрібно обговорювати заздалегідь, ще в момент пошуку роботи за кордоном. «Скасування оплати здобувачем роботи послуг посередника передбачає оплату його послуг роботодавцем, що буде стимулювати реальний пошук персоналу та відповідальність за його відповідність критеріям роботодавця», – зазначив Собкович.

За словами учасників ринку, прийняття даної ініціативи дозволить побороти шахрайство в сфері міжнародного працевлаштування протягом 1-2 років. Завдяки забороні на оплату вакансії здобувачем, компанії – посередники зможуть отримувати гроші тільки від  роботодавців, що значно поліпшити якість їх роботи.

Вони, з одного боку, повинні будуть відправляти роботодавцю саме тих працівників, які йому потрібні, а з іншого, не будуть обманювати людей, розповідаючи небилиці про їх майбутню роботу. «Якщо українець приїде до роботодавця і побачить, що умови роботи і життя не відповідають обіцяним, він не буде працювати на такому підприємстві і компанія – посередник не отримає гроші за свою роботу», – резюмував Воскобойник.

Джерело: UBR