На забезпечення ГМК кадрами впливає інтенсивність трудової міграції, динаміка виробництва і зарплати в галузі. Брак робочої сили – головна небезпека для розвитку бізнесу в Україні. До такого висновку прийшла компанія KPMG за результатами опитування Global CEO Outlook, проведеного в 2019 році. Дефіцит персоналу в якості головного ризику відзначили 29% керівників компаній. При цьому вплив регуляторного фактора виявилося на другому місці (19% опитаних); операційні ризики – на третьому (15%).

Разом з тим опитування Держслужби статистики підприємств гірничо-металургійного комплексу показав, що тільки 14-16% опитаних вказують на брак кадрів як фактор, що стримує виробництво. Більш важливими, згідно Держстату, є недостатній попит, фінансові обмеження і ін.

Уповільнення відтоку

У найбільших металургійних компаніях країни запевнили, що в минулому році змогли знизити відтік кадрів. Як відзначають в прес-службі «Метінвесту», в цілому по групі сьогодні спостерігається відтік, за підсумками 2019 року він склав 10%. Відтік ключових фахівців, технологів з високою кваліфікацією знаходиться приблизно на рівні 6%. При цьому нормальним і безболісним вважається показник до 10%. Тобто «Метінвесту» вдалося стабілізувати ситуацію. Загальна чисельність співробітників компанії за останній рік навіть зросла на 1,2 тис чоловік.

«Є певний дефіцит ремонтного персоналу. Це пов’язано з тим, що сьогодні ми намагаємося максимізувати кількість ремонтів, що виконуються власними силами. Персоналу для покриття загального фронту ремонтних робіт не вистачає. Тому наше завдання не тільки наймати додатковий персонал, а й підвищувати його продуктивність», – додають в «Метінвесті».

За словами Юлії Чермазовіч, директора департаменту по персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг», в порівнянні з 2016-2018 рр. ситуація на підприємстві з кадрами значно покращилася. В першу чергу – за основними технологічними професіями. Укомплектованість такими фахівцями зросла в середньому до 96%. А за окремими професіями – таким як машиніст млинів, разливщик сталі, машиніст коксових машин – досягла 100%. При цьому за рік з невеликим кількість прийнятих працівників по ключовим професіями перевищила число звільнених: +726 чол. проти -518 чол.

«У 2019 нам вдалося знизити відтік персоналу. Цьому сприяло збереження соцпакета, зростання зарплати і можливості для додаткового заробітку. По підприємству в цілому плинність персоналу знизилася на чверть. Якщо в 2018-му вона становила 12,3% від загальної чисельності працівників з урахуванням дочірніх підприємств, то в 2019 році не перевищила 9%. Частина працівників повертаються на підприємство після роботи за кордоном – близько 18% з новоприйнятих до нас мають такий досвід. Ми йдемо їм на зустріч і приймаємо назад в команду», – додає Юлія Чермазовіч.

Також компанії ГМК роблять ставку на нематеріальну мотивацію і різні види допомоги в частині зайнятості. Наприклад, на АМКР, якщо людина працювала розливальником сталі в мартенівському цеху, має відповідні знання та досвід, то після закриття мартена саме він стане першою кандидатурою на переведення в конвертерний цех по основній професії.

«Ми плануємо ефективно перерозподілити своїх людей, а не проводити зовнішній найм за ключовими професіями. Ми можемо запропонувати і інші професії, більш універсальні. Так, на підприємстві функціонують ремонтні цехи. Такі вакансії ми також пропонуємо для перепрофілювання, з індивідуальним підходом до кожного співробітника. Підвищеним попитом користується і навчання другої професії, адже це веде до зростання «капіталізації» працівників в очах будь-якого роботодавця», – пояснює Юлія Чермазовіч.

Кадрові перспективи

Результати опитування ділових очікувань підприємств, проведеного Нацбанком в четвертому кварталі 2019 року, свідчать, що значно зросла частка підприємств, які планують скорочення персоналу в найближчі 12 місяців: до 18,5% з 14,5% кварталом раніше. При цьому кількість респондентів, які очікують зростання числа співробітників, також збільшилася, хоча і незначно – до 16,9% з 16,7%. Найбільш оптимістично налаштовані підприємства в сфері будівництва і торгівлі, а найбільш негативно – підприємства енерго- і водопостачання, сільського господарства, переробної промисловості, до якої належить і металургія.

Очікування підприємств ГМК щодо зміни кількості працівників (значення у вигляді балансу: плюс означає перевагу позитивних оцінок, мінус – негативних) на перший квартал 2020 року виглядають так:

  • видобуток залізної руди – +7 (93 – не зміниться);
  • металургія – мінус 14 (78 – не зміниться, 14 – скоротиться).

Зокрема, в «Метінвесті» в 2020 році планують зберегти поточну чисельність співробітників, а загальний відтік персоналу знизити до рівня 8-9%. З іншого боку, перспективи динаміки чисельності персоналу в ГМК можна оцінювати з точки зору ситуації в промисловості.

«Рівень зайнятості в промисловості буде відображати реальну економічну ситуацію в країні. Якщо тенденція спаду промвиробництва триватиме і в I півріччі 2020 року, то рівень зайнятості також продовжить зменшуватися. Реальних передумов для збільшення зайнятості на початок року немає. Розмови про залучення інвестицій і створення нових робочих місць, в тому числі в промисловості, носять більше декларативний характер і на даний момент не мають реального обгрунтування. Без створення умов всередині країни потоки трудових мігрантів будуть тільки збільшуватися. І це даність, яка є на нашому ринку праці», – вважає Жанна Балабанюк, CEO консалтингової компанії R&C Kyiv Group LLC.

У разі поглиблення кризи в галузі можливі надзвичайні заходи. Раніше опитані GMK Center експерти називали серед заходів оптимізації, до яких можуть вдатися металургійні підприємства для поліпшення свого фінансового стану в 2020 році, – скорочення співробітників або інші форми зниження зайнятості (неповний робочий день і ін.).

Трудова міграція

– Ви з якого товариства, хлопці?

– «Трудові резерви».

– А що, «Динамо» біжить?

– Всі біжать!

Приблизно так трудова міграція вже не перший рік визначає існуючу проблему браку кадрів в Україні. З України їдуть все – від різноробочих і представників поширених робітничих професій до дефіцитних фахівців. «У зв’язку з трудовою міграцією дійсно не вистачає фахівців, які мають досвід роботи в металургії, особливо керівників», – говорить Юлія Чермазовіч.

У НБУ відзначають, що, судячи з переказів трудових мігрантів, відтік робочої сили з країни в 2019 році досяг не тільки рекорду, але і межі. «Темпи відтоку робочих рук в 2018 році були вище, ніж в 2017-му приблизно на 10% -15%, але це природно, враховуючи погіршення економічного становища в країні. Однак в 2019 році ситуація з трудовою міграцією дещо покращилася, тому що ті, хто виїхали в 2018 році багато в чому були незадоволені умовами роботи і проживання, а також скаржилися на нечесність іноземних роботодавців. Можливо, це пов’язано з неготовністю інших країн «переварити» такий обсяг робочої сили. Крім того, можливо, у роботодавців вже сформувався образ невибагливості український робітників, тому вони дозволяли собі знижувати обумовлену винагороду», – говорить Дмитро Карпенко, комерційний директор компанії Fillin.

Однак на європейському ринку праці грядуть зміни, які можуть привести до збільшення відтоку українців на роботу за кордон. З 1 березня поточного року Німеччина відкриє свій ринок праці для громадян з країн, що знаходяться за межами ЄС, в тому числі для українців. Згідно з соціологічними дослідженнями, 43% наших громадян хочуть працювати на німецьких підприємствах.

Тобто якщо раніше українці виїжджали переважно в Польщу, Чехію, Угорщину, Прибалтику, то тепер географія розшириться на Німеччину, Скандинавію і інші країни Західної Європи. При цьому все менше українців розглядають Росію як країну для трудової міграції.

«У 2020 році суттєве підвищення інтересу до трудової міграції у наших громадян може створити Німеччина. Країна з найміцнішою економікою в Європі також вирішила відкрити двері для наших співгромадян і надати їм можливість отримати легальну роботу і всі стандартні в Німеччині преференції. Єдиною серйозною складністю для українських робітників є вимога про володіння німецькою мовою на розмовному рівні», – пояснює Дмитро Карпенко.

За словами Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, в 2020 році відтік професіоналів за кордон продовжиться. Цей процес йде поступово, але не припиняється зовсім. Фахівці їдуть, тому що вони можуть заробити набагато більше за кордоном, ніж удома (зазвичай в 2-3 рази). Їх професіоналізм може швидко перевірити роботодавець, а вимоги до знання місцевої мови зазвичай мінімальні.

«Можливість утримати співробітників буде у тих вітчизняних підприємств, які створять конкурентні умови оплати праці для працівників у порівнянні з сусідніми країнами, – резюмує Василь Воскобойник, – а також модернізують виробництво і підвищать продуктивність праці.

Юрій Григоренко

Джерело: GMK Center