Українських трудових мігрантів не намагаються повернути на батьківщину, їх хочуть взяти під ковпак. В кінці минулого тижня до Верховної Ради внесли проект закону №10153 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державної підтримки українців за кордоном». Документ встиг не на жарт потривожити фахівців, що займаються працевлаштуванням, і здобути не найкращі оцінки.

Що нового

Законопроектом виписується кілька дуже важливих і навіть революційних нововведень:

  • створення окремого органу виконавчої влади з питань трудової міграції. Під контролем Мінсоцполіткі;
  • формування реєстру трудових мігрантів;
  • заснування Фонду «добробуту» українських мігрантів;
  • впровадження карти трудового мігранта.

Навіщо це потрібно

Нового контролера трудових мігрантів вже встигли обізвати «міністерством». По-перше, в його структурі передбачається створення територіальних органів (в містах і областях). По-друге, його наділять величезним числом нових повноважень:

  • Провести перепис трудових мігрантів, з яких збиратимуть внески до Фонду «добробуту». Взяти на себе збір та ведення бази трудових мігрантів.
  • Відомство буде допомагати людям з працевлаштуванням.
  • Здійснювати правову допомогу, вирішувати трудові спори.
  • Займатися організацією курсів перекваліфікації, допомагати трудовим мігрантам, що повернулися, консультаціями у відкритті бізнесу в Україні.
  • Надавати соціальні послуги трудовим мігрантам.
  • Проводити культурні та освітні заходи.
  • Створювати бази агентств з працевлаштування, яким видаватимуть ліцензії, і контролювати їх роботу.
  • Видавати перед від’їздом мігранту проект трудового договору, завірений роботодавцем (з кількістю робочих годин, умовами праці, інформацією про страховку). Розповісти про особливості країни, в яку їде людина.

Хто за все заплатить

На все перелічене будуть потрібні гроші, і чималі. Щоб їх зібрати, нове відомство створить в Україні новий фонд – під назвою «Фонд добробуту». Наповнювати його буде Держслужба зайнятості, компанії-посередники, які працевлаштовують наших людей за кордоном, а також самі трудові мігранти. Ті люди, які отримають роботу за допомогою посередників.

Відповідно до законопроекту, перший внесок – реєстраційний – за людину зроблять посередники: Держслужба зайнятості або агентство з працевлаштування. А наступні – сам працівник. Причому, щороку. Розміри цих внесків в документі не прописані. Незрозумілий навіть принцип їх розрахунку: чи буде це затверджена сума або відсоток від зарплати.

Є лише припущення і чутки з цього приводу: джерела UBR.ua, близькі до розробників документа, стверджують, що обговорюються цифри в діапазоні від $ 50 до $ 200.

За всі ці витрати людині запропонують дві речі:

  • карту трудового мігранта;
  • страховий поліс державної страхової компанії.

Який захист / допомогу надаватимуть обидва документи – незрозуміло. Неясно, чи буде вона в принципі.

У той же час є очевидним інший, дуже важливий момент – від усього цього можна буде відмовитися. Якщо українець сам працевлаштувався за кордоном, то він може не платити ніяких відрахувань до Фонду добробуту, і ніяких страховок і карт не отримувати. Все на добровільних засадах.

Як новий податок

Проте, експерти все одно розкритикували нові пропозиції.

«Законопроект фактично пропонує обкласти українських трудових мігрантів додатковим податком у вигляді членського внеску в нову державну структуру, яка повинна займатися проблемами українців, які працюють за кордоном. Хоча держава і так зобов’язана допомагати громадянам, які перебувають за кордоном. А що тоді робити з туристами і іншими категоріями українців, які їздять за кордон? Теж брати з них додаткові гроші за захист? »- зауважив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Ніхто не вірить, що люди будуть з власної волі платити нові внески, щоб потрапити до держреєстру і отримати уявну допомогу.

«Внески збирати не так легко. Трудовому мігранту не буде ніякого сенсу їх платити. Наше консульство має апріорі допомагати українцям за кордоном, безкоштовно. До того ж, якщо людина знаходиться на роботі за кордоном, працевлаштована офіційно, то на неї і так поширюються соцгарантії тієї держави, де вона працює, включно зі страховкою та медичною допомогою. Оформлення яких коштує теж не дешево. У нас внески до профспілки 1,5% від зарплати. Для працівників в Польщі середні внески 35 злотих на місяць. І далеко не всі хочуть платити навіть це», – зазначив глава профспілки« Трудова солідарність »Віталій Махинько.

Експерти не вірять, що нова ініціатива дозволить вивести з тіні ринок працевлаштування, і дозволить його хоч якось контролювати. Вони побоюються, що новий закон, в разі його прийняття, ще більше ускладнить ситуацію на ринку праці.

Джерело: UBR