Попри намагання українських підприємств втримати своїх працівників, вони продовжують поповнювати лави трудових мігрантів. І вищі зарплати – далеко не єдиний стимул для них.

Ані вигідне розташування, де немає інших великих підприємств, ані підвищення зарплат, ані бонуси для працівників не врятували підприємство з німецькими інвестиціями ТзОВ “Електроконтакт Україна”, що на Львівщині, від браку кадрів. На заводі зі штатом у 2,5 тисячі працівників виготовляють  електричне обладнання для німецьких автомобілів. Кількість замовлень для підприємства постійно збільшується, а от кількість працівників, особливо з початком весни, навпаки, зменшується.

“За кордоном починаються сезонні роботи, і працівники часто виїжджають туди на заробітки. Після сезону вони знову повертаються, і більшість з них знову хоче працевлаштуватися на наше підприємство. Головний їхній аргумент, звичайно, це зарплата, яка там є вищою, аніж в Україні”, – пояснює проблему керівник HR-департаменту підприємства Роман Куйбіда.

Щоб втримати працівників, на заводі постійно покращують умови праці, зокрема, піднімають заробітну плату. Нині для виробничого персоналу вона у середньому становить 9,5 тисячі гривень. Крім того, працівникам пропонують можливості кар’єрного росту, офіційне працевлаштування, безкоштовну медичну страховку, транспортування до місця роботи, дешеве харчування тощо. Однак, цього виявляється не достатньо, щоб втримати працівників. “У нас зміна триває вісім годин, безпечні умови праці, а в тій же Польщі, щоб отримати достойну зарплату, наприклад, вдвічі більшу, аніж в Україні, потрібно працювати щонайменше по 12 годин”, – продовжує Роман Куйбіда.

Чому українці їдуть за кордон

За кордоном нині працюють мільйони українців. Точна статистика щодо кількості українців, які стали трудовими мігрантами, відсутня. Підрахунок ускладнює й те, що чимало людей працює нелегально або сезонно. Але цей тренд триває і нині. У вересні цього року міністр закордонних справ України Павло Клімкін оцінив обсяги трудової міграції з України за кордон у мільйон осіб щорічно.

Факт значного відтоку кадрів з українських підприємств констатують також у Федерації роботодавців України (ФРУ). “Кадрова криза через відтік працівників за кордон – це наслідок непродуманої політики, яку роками проводили в країні: будували Україну як сировинну державу. А в таких країнах, де розвиваються галузі з низькою доданою вартістю, не буває високих зарплат”,  – стверджує гендиректор ФРУ Руслан Іллічов.

За його словами, українські роботодавці більше не мають потрібних резервів для подальшого суттєвого зростання зарплат. Причиною він вказує збільшення фінансового навантаження на бізнес, зокрема, зростання тарифів на 30 відсотків тарифів на газ у вересні-жовтні. “Ми ж прораховуємо річний план виробництва, собівартість продукції. І в тій собівартості є доля заробітної плати, енергоносіїв, інші витрати. І тут держава, без попередження, піднімає тариф на 30 відсотків. Що мені, як підприємцю, робити? Як в таких умовах я можу планувати підвищення заробітної плати?” –  риторично запитує Руслан Іллічов.

Досвід Львівщини

На Львівщині сподівалися, що до збільшення заробітної плати роботодавців стимулюватиме прихід нових інвесторів. “Конкуренція поміж підприємствами стане автоматичним засобом для підвищення заробітної плати”, –  говорив голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка. У 2017 році Львівська область навіть посіла шосте місце в Україні за кількістю залучених інвестицій. Однак, відчутного стрибка зарплат не сталось. Середня заробітна плата по області нині є дещо меншою від загальноукраїнської і становить 8415 гривень.

Керівництво Львівської області нещодавно вирішило ускладнити життя агенціям, які займаються працевлаштування українців за кордоном. На думку керівників області, діяльність таких фірм є однією з головних причин відтоку працівників за кордон.

У вересні на апаратній нараді в обласній адміністрації керівник області навіть запропонував обмежити рекламу такому бізнесу, але в розмові з DW від цієї ідеї відмовився. “Ми не можемо заборонити рекламу підприємцю, який працює легально. Це – незаконно. Я просто кажу, що ми не повинні сприяти тій діяльності, яка шкодить державі. Більше того, якщо в цьому бізнесі є порушення, держава повинна реагувати на ці порушення. Не може бути так, що компанія, яка займається вивозом людей, не має жодної ліцензії. Тому ми вже скерували подання в мінсоцзахисту про перевірки таких компаній”, – повідомив Олег Синютка.

В тому, що така ініціатива зможе вплинути на трудовий потік, сумнівається керівник Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. “Згідно з даними соціологічного дослідження, яке ми замовляли соціологічній групі “Рейтинг”, 59 відсотків українців шукали роботу за кордоном через родичів, друзів чи колег. Тому казати про те, що розбірки з кадровими агенціями зменшать потік трудових мігрантів за кордон, буде перебільшенням”, – каже він.  Хоча визнає, що на ринку працює багато шахраїв, що не мають ліцензій. На його думку, якщо у результаті перевірок на ринку залишаться лише легальні компанії з рекрутування, то це, навпаки, піде тільки на користь, бо люди будуть їхати до реальних роботодавців.

Зарплата – не єдиний стимул

Але українці виїжджають не тільки за високими зарплатами, наголошують в Федерації роботодавців України. За даними дослідження, яке торік проводили на її замовлення, 40 відсотків опитаних трудових мігрантів сказали, що, крім зарплати, в них є ще інші причини для виїзду: нестабільність в країні, відсутність справедливої соціальної політики, безпеки, слабо розвинута медицина.

“Сьогодні є приклади, коли в Україні пропонують абсолютно конкурентну плату порівняно з поляками, а люди все одно виїжджають, бо вони не вірять, що тут є майбутнє. Це – політика, яка від роботодавців не залежить”,  – пояснює Руслан Іллічов.

Олег Синютка також визнає, що не тільки зарплата є причиною міграції українців. Утім, наводить він також і дещо інші аргументи. “Дуже часто люди просто втікають від особистих проблем, від зобов’язань. Їм простіше бути далеко, раз на місяць передати гроші родині і вважати, що таким чином виконав свій родинний обов’язок. Тому треба прививати сімейні цінності. А це вже спільне завдання і родини, і церкви, і суспільства”, – переконаний керівник Львівщини.

Джерело: DW