Цезари Казьмерчак, голова Союзу підприємців та роботодавців Польщі

Ще кілька років тому в Польщі була дуже непроста ситуація на ринку праці. Наша країна відчувала катастрофічну нестачу трудових ресурсів. Все це чимось нагадує ті складності, з якими зіткнулася сьогодні Україна, яка переживає період масової міграції.

Проте, нам вдалося переламати негативний тренд, оскільки влада всерйоз підійшла до наведення порядку в сфері працевлаштування, з одного боку, і спростила доступ на ринок праці Польщі мігрантам – з іншого. Наприклад, ще в 2014 році вступили в силу закони «Про іноземців» і «Про просування працевлаштування та інститутах ринку праці». Цими документами було введено дозвіл на тимчасове перебування і роботу для іноземців, які перебувають на території Польщі. Крім того, з’явилися нові механізми, які стимулюють створення робочих місць (стажування, гранти для працюючих, кредити з Фонду праці), а також була впроваджена система преміювання держслужбовців за працевлаштування безробітних осіб.

В результаті, безробіття в Польщі на сьогоднішній день досягло найнижчої позначки з того моменту, як наша країна вийшла зі складу соцтабору. Так, за методологією розрахунку, яка прийнята в Європейському союзі, на даний момент рівень безробіття становить 5,6%. При цьому в Варшаві і околицях, де якраз знаходиться найбільше трудових мігрантів, цей показник знаходиться всього лише в межах 2%.

Проте, за деякими оцінками, дефіцит на ринку праці Польщі до 2020 року складе 1 млн осіб. Відповідно, питання врегулювання трудових взаємовідносин, і, перш за все, міграційних процесів, як і раніше стоїть для нашої країни досить гостро.

При цьому, якщо вірити соцопитуванням, проведеним серед польських роботодавців, вони найбільше зацікавлені в мігрантах з країн-сусідів – Чехії, Словаччини, Білорусі та, звичайно, України. І хоча існує думка, що трудова міграція – глибоко негативне явище, це стереотип. Адже вигоду отримує не тільки Польща, яка бере переселенців, а й Україна, тому що українці, як правило, їдуть в Європу на тимчасові заробітки. Тобто, їх не можна вважати переселенцями в повному розумінні цього слова, оскільки більшість мігрантів повертаються через 6-12 місяців додому. І привозять не тільки гроші, але і отримані за кордоном навички, а також зовсім інший тип мислення. І коли ситуація в Україні стабілізується (а це рано чи пізно станеться), більшість тих, хто виїхав за її межі, повернеться. Причому, досвід Польщі це підтверджує. І можу з упевненістю сказати, що залишаються на постійне місце проживання в інших країнах дійсно далеко не всі.

Тому одне з ключових завдань польського уряду на найближче майбутнє – зняти проблему нелегального працевлаштування, яка існує як з польської, так і з української сторони. Необхідно заблокувати доступ різного роду посередників-шахраїв на цей ринок в принципі. Причому, це не тільки в інтересах українських та польських урядів, а й самих мігрантів. Адже потрапляючи на територію Польщі легально, вони захищені трудовим законодавством і мають абсолютно такі ж права, як і громадяни нашої країни.

У поляків, які у свій час виїжджали на роботу до Великобританії, теж були складнощі з легальним працевлаштуванням. У підсумку, Британія спростила багато процедур, пов’язані з міграцією. Подібні процеси ми хочемо запустити і в Польщі. Йдеться про те, щоб дозвол на працевлаштування замінити тимчасовим або постійним дозволом на проживання, який отримуватимуть мігранти. Ще один нюанс полягає в тому, що сьогодні мігранти отримують дозвіл тільки за умови працевлаштування у конкретного роботодавця. І якщо людина втрачає роботу, дозвіл анулюється і він змушений повертатися в Україну. Наявність же посвідки на проживання вирішить і цю проблему. Причому, добитися згаданих змін можна дуже швидко, протягом декількох місяців.

У той же час, ми розуміємо, що необхідно займатися питанням шахрайства і з української сторони, оскільки мало не 90% компаній, що надають послуги з працевлаштування за кордоном в Україні – поза законом. І Польщу, зрозуміло, це теж не влаштовує.

Певні успіхи в цьому напрямі вже є. Так, польські дипломатичні служби в Україні вже близько місяця проводять експеримент. Його суть полягає в тому, щоб спростити комунікацію між візовими центрами та людьми, які хочуть виїхати на роботу в Польщу. З листопада вони сплачують візовий збір у банку, вказуючи свої контактні дані, а співробітники центру в найкоротші терміни зв’язуються з заявником і записують його на прийом. Раніше в більшості випадків із записом у візовий центр виникали складності, в результаті чого людині доводилося звертатися до послуг всіляких посередників, які на цьому заробляли. Тепер же заявник отримує запис на подачу документів безпосередньо через візовий центр, що в свою чергу нівелює ризики шахрайства та омани. І хоча це пілотний проект, який діє поки що в Києві, ми розраховуємо, що згодом він буде розширений на всю територію України.

Крім того, ми спільно з Всеукраїнською асоціацією компаній з міжнародного працевлаштування розробляємо концепцію, план дій, який буде представлений українському уряду. Це, до слова, також стало однією з тем круглого столу, який ми провели в Києві 23 листопада 2016 року. Наша з асоціацією мета – донести до політичних кіл України інформацію про проблеми, з якими стикаються мігранти, прописати юридичні процедури, а також домогтися змін в законодавстві, які максимально обмежать дії шахраїв.

Джерело: Бизнес