Із початком пандемії багато німців – понад 20 відсотків усіх зайнятих – почали працювати з дому. Віддалена робота в майбутньому може докорінно змінити всю сферу праці. Яким чином?

Перші результати зростання віддаленої роботи (телероботи) обнадіюють: як показав досвід останніх місяців, робота з дому не призвела до погіршення показників виробництва. Утім, тренд на віддалену роботу намітився ще до пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Як це змінить сферу праці? За відповіддю DW звернулася до Гільмара Шнайдера (Hilmar Schneider), який очолює боннський дослідницький інституту майбутнього праці.

DW: Через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19 представники багатьох професій почали працювати віддалено. Що вони кажуть із цього приводу? І як оцінюють це роботодавці? Наскільки влаштовує тих і інших подібна форма роботи?

Гільмар Шнайдер: Відгуки тих, хто працює віддалено, далеко не завжди позитивні, особливо в тих випадках, коли вдома працюють іще інші члени сім’ї та коли діти вдома. Крім того, комп’ютери і периферія у багатьох із них зовсім не призначені для того, аби вони продуктивно працювати з дому, не кажучи вже про ті випадки, коли в родині лише один комп’ютер. І ситуація, коли він потрібен батькам, які працюють віддалено, і дітям, які мають виконувати прислані вчителями завдання, незворотньо призводить до конфліктів та стресу.

А може бути, що й після локдауну роботодавці не особливо заперечуватимуть проти того, щоб їхні співробітники працювали з дому і домашній офіс стане в сфері праці чимось само собою зрозумілим?

Напевно, так воно й буде. Уже зараз багато фірм вимушені в короткі терміни облаштовуватися відповідним комп’ютерним устаткуванням, яке до пандемії, можливо, не у всіх із них було. Тепер ми вже достатньо добре засвоїли, наприклад, технологію відеоконференцій, але ж до пандемії у багатьох компаніях саме це слово звучало чи не як іноземне. Зараз компанії та їхні співробітники здобувають досвід, який, імовірно, використовуватимуть і після завершення кризи. Водночас ми бачимо, що в цієї технології є межі. Ті, хто спілкується зараз у форматі відеоконференцій, часто ніяк не дочекаються дня, коли вони зможуть повернутися до звичайного спілкування з колегами та обговорюватимуть з ними виробничі питання наживо, а не віртуально.

Як Ви думаєте, скільки людей буде працювати віддалено в довгостроковій перспективі?

Імовірно, значно більше, ніж ми уявляли собі до кризи. Фактично вже сьогодні великий обсяг роботи виконується віддалено. Дуже значна частка виробничої діяльності у Німеччині – це надання різного роду послуг, сервіс. Однак у сфері послуг не завжди можливе використання цифрових технологій. До того ж, існують види сервісу, що передбачають прямий особистий контакт. Все ж, значна частка виконуваної нами роботи дозволяє використовувати комп’ютер. І потенціал тут іще величезний.

А як іще пандемія вплине на сферу праці?

Пандемія, найімовірніше, зробить свій внесок у те, що ми краще усвідомлюватимемо необхідність заходів захисту від інфекційних хвороб. У минулому ми досить недбало ставилися до цієї проблеми. Раніше людина із застудою чи інфекцією шлунково-кишкового тракту могла не лише просто прийти до офісу, але й за нагоди привітати когось із колег рукостисканням. Коли хвора на інфекційне захворювання людина залишалася вдома, це нерідко сприймалося як слабкість. Думаю, якраз зараз, завдяки пандемії, ми усвідомлюємо, якої шкоди ми завдаємо здоров’ю оточення, зокрема й своїм близьким, коли, захворівши, безвідповідально надалі тісно контактуємо з людьми й таким чином поширюємо хворобу.

Зрозуміло, якщо я два тижні сидітиму на лікарняному, це обернеться збитками для працедавця. Якраз для того щоб уникнути цього, потрібно стати більш обережними, уважними, пильними… Ідеться про такі банальні речі як відмова від рукостискань та регулярне миття рук.

В історії людства уже були пандемії, – наприклад, пандемія “іспанського” грипу, що спалахнула близько ста років тому. Чи змінила вона поведінку людини в трудовій сфері?

Попри те, що пандемія “іспанки”, що лютувала після Першої світової війни, спричинила величезну кількість жертв вона по-справжньому не змінила свідомість людей. Не змінила тому що Перша світова війна сама собою була страшною катастрофою. Зараз ситуація інша. За останні 70 років рівень нашого добробуту постійно підвищувався, наше життя було достатньо передбачуваним. За великим рахунком, основні життєві ризики вважали керованими.

І тут раптом спалахнула пандемія, яка все ставить догори дригом. Зрозуміло, це породжує неймовірні страхи. Опинившись у ситуації, коли раптом перестають діяти правила, які існували досі, люди завжди опиняються у паніці. І це якраз те, що відбувається під час нинішньої пандемії. Ось чому я впевнений, що вона залишить глибокі сліди в колективній свідомості.

Джерело: DW