03689, Україна, м Київ, вул. Солом'янська, 5, оф. 210/2

НАМ РАДІ? ЯК УКРАЇНЦІ ШУКАЮТЬ РОБОТУ ЗА КОРДОНОМ НЕЗВАЖАЮЧИ НА КАРАНТИН

До сих пір закриті для українців кордони багатьох країн створюють враження, що виїхати працювати зараз вкрай складно. Однак експерти говорять про інше: вакансії є, і мова йде не тільки про класичні, такі як  збирання ягід або пакувальниками на виробництво. У Європі чекають і людей з високою кваліфікацією. Які фахівці зараз затребувані, і що потрібно для працевлаштування з високою зарплатою і на тривалий термін, розбирався Фокус.

Минулої осені лікар-анестезіолог із Запоріжжя Марина Уйманова, яка останні два роки провела в декретній відпустці, зважилася на пошуки роботи за кордоном. Після сотень переглянутих оголошень на очі потрапила вакансія лікаря в лікарні св. Якуба в словацькому місті Бардейов. Співбесіду по скайпу проводив головлікар, але подальшими питаннями займалося агентство з працевлаштування. У листопаді Марина подала документи для оформлення посвідки на проживання на один рік, в січні отримала “карту побиту”, а в кінці лютого сім’я переїхала до Словаччини.

Через три місяці роботи відділ кадрів клініки став тиснути на українку, вимагаючи, щоб вона повернула гроші, які медустанова заплатила агентству за її наймання. І це при тому, що вона також оплатила послуги посередників. Після того як Марина пригрозила, що буде вирішувати питання через адвоката, від неї відстали.

Без підтвердженого диплома і спеціальності вона отримує 900 євро на місяць, якщо вийде успішно скласти іспит, зарплата може вирости до 1100 євро. При цьому умови роботи дівчину відразу розчарували. “Це не зовсім європейська лікарня, у нас у багатьох клініках умови кращі, а методи прогресивніше, – розповідає вона. – Тут немає ремонту, палати страшні і темні”.

Вихідців з України в Бардейовській лікарні багато, тільки хірургів людей 6-7. Без знання державної мови працювати не вийде, але при клініці організовані курси для іноземців. “Словацькі доктори часто докоряють, що українці неграмотно пишуть або погано говорять, – каже Уйманова. – Усі хочуть молодих, але досвідчених фахівців, до того ж зі знанням рідкісної і не дуже затребуваної мови”.

За словами Марини, українці, що живуть в місті, тримаються окремо, між собою спілкуються мало. При цьому багато хто сподівається вирватися на роботу далі в Європу. Як, втім, і самі словаки, місця яких і займають наші співвітчизники.

Якщо в докарантинний час історії працевлаштування висококваліфікованих українських фахівців за кордоном стали практично нормою, то коронавірус поставив весь процес на паузу. Згідно з даними, наданими компанією Jooble, в період з березня по червень кількість запитів на роботу за межами країни зменшилася на 60% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Однак в липні ситуація стала вирівнюватися: кількість пропозицій роботи за кордоном для українців зросла на 20%.

Географічний вектор

Навіть в період пандемії українські претенденти найчастіше шукають роботу в Польщі, Чехії і Німеччини. В топі запитів по Німеччині, крім стандартних будівельників, мулярів та доглядальниць, також медсестри і IT-фахівці. У Чехії найбільш привабливими вакансіями є водії, швачки і покоївки, а Польщу як країну-реципієнта розглядають для себе логісти.

Ці ж країни залишаються в лідерах за кількістю пропозицій про працевлаштування. На сайті Jooble з 8 тис Вакансій 5,5 тис стосуються роботи в Польщі, 254 – в Чехії та 204 – в Німеччині. Однак як і раніше переважна більшість оголошень направлена на пошук різноробів. Пропозиції для висококваліфікованих фахівців і “білих комірців” поодинокі. “Українських топ-менеджерів шукають, грубо кажучи, раз на півроку, – підтверджує HR-експерт Тетяна Пашкіна. – До карантину іноді траплялися вакансії директора по маркетингу в Грузію або Казахстан, наприклад, але зараз і вони зникли”. Втім, на сайті rabota.ua і зараз можна знайти місце менеджера з продажу в Італії чи фахівця по роботі з клієнтами на фірму в Білорусь.

За словами Пашкиної, до пандемії українці стали частіше розглядати можливість працевлаштування на Лазурному березі, але зараз цей напрямок для нас закрито. Під замком виявилися також Швеція, Мальта, Китай і багато інших країн, перераховує Пашкіна. “А ось Прибалтика зараз трохи ожила, – зазначає експерт. – Все частіше трапляються вакансії в Естонії, є робота в Латвії та Литві, але мова знову йде про механіків, зварювальників та далекобійників”.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, впевнений, що і зараз пропозицій на іноземному ринку праці для українців, в тому числі які працюють в інтелектуальній сфері, достатньо. У той же час, без знання державної мови на високому рівні влаштуватися юристом, бухгалтером або маркетологом в іншій країні буде складно, підкреслює співрозмовник Фокуса. Крім цього, необхідно розбиратися в місцевому законодавстві і підтвердити свій диплом. “Зробити це може лише невелика кількість людей, – вважає Воскобойник. – Тому українці з вищою освітою в більшості випадків працюють в Європі в якості некваліфікованих фахівців і отримують менше, ніж могли б”. Експерт уточнює, що через епідемію коронавируса в країнах ЄС зараз особливий попит на медичних працівників – медсестер і лікарів. Але без знання мови українці зазвичай не можуть претендувати на таку роботу.

“Кваліфіковані працівники потрібні в багатьох європейських державах, але українці, які можуть працевлаштуватися в ЄС за фахом, вибирають ті країни, де можна більше заробити”, – продовжує Воскобойник. За даними соціологічних досліджень, 40% українських громадян хочуть жити і працювати в Німеччині, але влаштуватися там офіційно як і раніше складно. Поки найбільш лояльно до трудових мігрантів можна адресувати ті ж Польща, Чехія і Словаччина.

Притулок для кочівників

Чимало європейських компаній в цьому році переводять своїх співробітників на віддалену роботу. Це означає, що українці частіше зможуть працевлаштуватися без переїзду за кордон. Втім, як уточнює Воскобойник, українські програмісти вже давно користуються такою опцією: живуть в Україні, але отримують зарплату з розвинутих країн. Однак існують проблеми з їх офіційним оформленням через законодавчі обмеження і податкові нюанси.

Є й інший цікавий момент: все більше держав замислюються над залученням фрілансерів і дістанційників. До слова, останнім часом для позначення фахівців в різних областях, що використовують технології для виконання професійних обов’язків і тих, хто веде мобільний спосіб життя, навіть з’явилося своє визначення – “цифрові кочівники” (digital nomads).

“В умовах протиепідеміологічних обмежень залучення фрілансерів може стати альтернативою туризму для орієнтованих на мандрівників країн”, – відзначає Павло Кравчук, експерт громадської організації “Європа без бар’єрів”. Як приклад він наводить Грузію, де хочуть дозволити тривале проживання для людей, які працюють дистанційно. Подібні норми стосуються і підприємців, які можуть управляти своїм бізнесом з будь-якої точки світу. З 1 серпня видачу віз для “цифрових кочівників” схвалив і уряд Естонії, який дає право жити на території країни 12 місяців навіть при наявності роботи в іншій державі. Правда, зарплата у дістанційника повинна бути не менше 3,5 тис євро на місяць. Іншими словами, якщо в останні роки роль тимчасових місць для роботи виконували Таїланд, Індонезія та В’єтнам, то тепер українці можуть перекочувати в нові для себе географічні точки.

Важливо одне: навіть незважаючи на карантин, можливостей працевлаштуватися за кордоном залишається досить. Важливо лише розуміти, на які умови людина згодна, і чи готова вона прикласти зусиль для того, щоб дістати роботу своєї мрії.

Джерело: Фокус