Привабливість Європи: Франція – для навчання, Польща – для роботи
За даними Євростату, в 2019 році приблизно 3 млн громадян країн, що не є членами ЄС, отримали свій перший тривалий дозвіл на перебування в Євросоюзі (довгострокові візи та тимчасові карти перебування максимум до 3 років). Це на 6% більше, ніж в 2018 році. При цьому найбільша частина із цих людей приїхали до ЄС з метою працевлаштування (41%). Це значно більше, ніж за сімейними обставинами (27%) чи з метою навчання (14%).
Якщо рахувати на душу населення, то найбільше іноземців прийняли у себе невеликі Мальта та Кіпр. А серед великих країн Євросоюзу беззаперечним лідером стала Польща, куди торік попрямував кожний четвертий новий мігрант з-поза меж ЄС (724 тисяч). За цим показником країна над Віслою значно випередила наступну за популярністю серед іноземних мігрантів Німеччину (460 тисяч). І якщо Франція і Німеччина торік були найбільш привабливими напрямками в ЄС для початку навчання (відповідно 23% і 15%), то Польща – як перше місце праці нерезидентів ЄС. Серед 27-ми країн ЄС на роботу до Польщі торік уперше приїхав кожний другий новий мігрант (52%) з-поза меж Євросоюзу.
Дані Євростату не залишають сумніву: саме українці є головними новими донорами європейського ринку праці. Торік 757 тисяч громадян України вперше прибули до ЄС із метою тривалішого перебування, значно випереджаючи всі інші нації, зокрема марокканців (133 тис.) та індусів (131 тис.). Для переважної більшості українців (87%) перша тривала поїздка до ЄС торік була пов’язана саме з працевлаштуванням. При цьому більшість із цих українців прямували на роботу до сусідньої Польщі (551 тис.).
За даними МЗС Польщі, в 2019 році польські консульства видали українцям майже 900 тис. віз, з яких 895,7 тис. – національних. Це дещо більше (на понад 20 тис.), ніж у 2018 році. Водночас, згідно з інформацією Управління з питань іноземців Польщі, станом на 1 січня 2020 року 214 тисяч громадян України мали посвідки на перебування в Польщі. При цьому торік їх отримали 35,6 тисяч українців. Це означає поступове зростання кількості тих, хто бажає довше залишитися в Польщі.
Цифри підтверджують відомий тренд: кількість українців із 2014 року в Польщі зросла приблизно вп’ятеро – з близько 300 тисяч до майже півтора мільйона. За даними Головного статистичного управління Польщі, на кінець минулого року в Польщі перебувало не менше 1,3 млн громадян України. Враховуючи останні дані Євростату, навіть кожний третій українець торік міг вперше приїхати на роботу до Польщі.
Польща за часткою іноземних працівників наближається до країн Західної Європи
З початку 2000-х років економіка Польщі динамічно розвивалася, а в останні три роки ріст ВВП країни становив 4-5%. Безробіття ж у РП поступово знижувалося і перед пандемією COVID-19 становило лише 5,5%. Це означало, що в умовах швидкого зростання економіки Польщі більше мільйона трудових мігрантів з України не становили значної проблеми: кожний знаходив собі працю, не забираючи роботу у пересічних поляків. Власне, вони мали компенсувати міграцію польських працівників до багатших Великої Британії, Німеччини, Бельгії чи Нідерландів, коли для поляків відкрився європейський ринок після вступу до ЄС в 2004 році.
Динамічному зростанню міграції українців до Польщі в останні роки сприяла не лише географічна і культурна близькість, але й лібералізація польського ринку праці для іноземців з-поза східного кордону з метою виконання сезонних і нетривалих робіт (до шести місяців на рік). За даними Польського економічного інституту, з 2013-го по 2019-й роки кількість іноземців на польському ринку праці зросла з приблизно 2,5% до 7%. Це показує його активну інтернаціоналізацію. Таким чином, Польща поступово наближається до країн Західної Європи, де відсоток іноземних працівників на ринку праці сягає кільканадцяти відсотків і більше.
Як правило, українці в Польщі працюють в аграрному секторі, сфері послуг, промисловості, готельно-ресторанному бізнесі, де рівень зарплат є не дуже високим. Цей сегмент є не надто привабливим для польського працівника, який шукає або більш високооплачувану роботу, або їде за кордон. Мінімальна годинна ставка праці в Польщі в 2019 році (14,7 злотих, що відповідає 3,3 євро, брутто) усе ще була значно нижчою у порівнянні з країнами Західної Європи, наприклад Німеччиною (9,2 євро брутто). Утім, ані ФРН, ані інші західноєвропейські країни не поспішають відкривати свої ринки праці для українців. Українці, які туди потрапляють, як правило, працюють нелегально.
Польський ринок праці втримав українських працівників і у пандемію
Пандемія коронавірусу і локдаун у березні-квітні цього року викликали ледь не паніку в середовищі польських працедавців. Представники аграрного, споживчого, переробного та інших секторів економіки побоювалися масового відтоку українських працівників додому. Упродовж перших двох тижнів після оголошення урядами України і Польщі про повне закриття кордонів близько 160 тис. українців виїхало з Польщі. Польський бізнес забив на сполох, звертаючись до уряду за наданням сприяння іноземним заробітчанам. Тоді польська влада автоматично продовжила на період пандемії і 30 днів після її завершення термін легальності віз для тих іноземних працівників, які на момент введення локдауну перебували в Польщі (ця норма діє донині).
Польські консульства доволі швидко відновили роботу, зокрема надаючи пріоритет видачі робочих віз українцям, які їхали працювати в аграрному секторі. Питання щодо повернення українських трудових мігрантів до Польщі виносилося на президентський рівень, а глава польського уряду Матеуш Моравецький на шпальтах українських ЗМІ закликав не боятися їхати на роботу до РП. З перспективи понад пів року після початку пандемії COVID-19 видно, що близько 90% українців, які на момент локдауну перебували в Польщі, вирішили залишитися у країні над Віслою. Водночас у травні-червні знову почав зростати потік українців до Польщі.
Проте, з огляду на локдаун, різко впала кількість виданих віз у першому півріччі цього року. За даними МЗС Польщі, за перші шість місяців цього року видано на понад 44% менше віз (більше 270 тис.), ніж упродовж аналогічного періоду минулого року. Водночас серед українців, які зараз перебувають у Польщі, спостерігається тенденція до зростання попиту на отримання карт тимчасового перебування в Польщі. Очевидно, у такий спосіб вони намагаються не залежати віз форс-мажорних обставин і прагнуть гарантувати собі більшу стабільність і надійний заробіток. Зокрема, за даними Управління з питань іноземців Польщі, у першому півріччі цього року 21,8 тис. українців отримали посвідки на проживання. Водночас, як підкреслив речник цього управління Якуб Дудзяк, до 1 грудня воєводські відділи з питань іноземців отримали на 4 тис. більше подань щодо отримання карт перебування в Польщі, ніж за весь 2019 рік.
Крім пом’якшень для іноземних мігрантів від польського уряду, на рівні менеджменту компаній також здійснювалися кроки, які мали допомогти трудовим мігрантам у непростий період. Польський бізнес хоче стабільності і прагне затримати іноземного працівника в Польщі на більш тривалий час.
Наприклад, одна з найбільших компаній з працевлаштування в Польщі – Група EWL після введення локдауну ініціювала для своїх працівників акцію “Work – not Travel” щодо безкоштовного отримання карт перебування в Польщі. Понад 800 працівників цієї компанії взяли в ній участь і в жовтні почали отримувати перші карти тимчасового перебування. Локдаун змінив структуру ринку праці в Польщі, значною мірою вплинувши також й на українських працівників. Згідно з даними соціологічного дослідження компанії EWL, близько 40% опитаних іноземних трудових мігрантів у Польщі змушені були змінити місце праці, втім, майже 90% респондентів не жалкує, що під час локдауну ризикнули залишитися над Віслою або приїхати до Польщі.
Як зазначив менеджер компанії EWL Анатолій Зимнін, структура працевлаштування іноземців на польському ринку праці в результаті локдауну зазнала значних змін. Наприклад, звільнені працівники у сферах промислового виробництва чи ресторанно-готельного бізнесу одразу могли знайти роботу в логістиці та е-комерції. Він підкреслив, що завдяки цьому зайнятість іноземних працівників, де близько 90% є українцями, в умовах кризи, фактично, не зменшилася. На думку Зимніна, влада та польський бізнес у нинішніх кризових умовах склали екзамен і не втратили іноземного працівника.
Тим не менше, проблеми все ж існують. Наприклад, із зайнятістю на повний робочий день. Дуже часто українці, зокрема ті, які циклічно приїжджають до Польщі, сигналізують, що попри наявність місця праці, кількість робочих годин є невисокою, а відтак і заробітки є незначними, особливо після відрахування вартості житла і харчування.
Точно оцінити, що буде далі з економікою Польщі і чи український працівник залишатиметься “на вагу золота” у цій країні, поки складно. Макроекономічні показники Польщі схиляють до більш позитивних сценарієв. Зокрема, за останніми даними Нацбанку Польщі, цьогорічне падіння польської економіки становитиме не мінус 5,4%, як прогнозувалося раніше, а мінус 3,5%. Водночас очікується, що в 2021 році ВВП Польщі зросте на 3,1%, в 2022 році – на 5,7%.
Уряд Польщі з 1 січня 2021 року також збільшить на 1 злотий (7,5 грн) погодинну оплату праці. Попри це, вона все ж залишатиметься утричі нижчою, ніж в сусідній Німеччині чи інших розвинутих країнах західної Європи. Тим не менше, поки ці країни не відкриють свої ринки праці для українців, Польща, ймовірно, ще довго залишатиметься основним напрямком трудової міграції українців.
З іншого боку, доки українська економіка не генеруватиме достатньої кількості робочих місць праці, доти Україна, з огляду на значний людський ресурс, залишатиметься головним постачальником робочої сили для країн Європи.
Джерело: Укрінформ