Глава Державної податкової служби (ДПС) Олексій Любченко хоче, щоб трудові мігранти платили більше податків. За його словами, гроші українців, які вони заробили за кордоном, — це один з резервів додаткових надходжень до бюджету. Він зазначив, що трудові мігранти пересилають в Україну в рік близько $12 млрд, тоді як в податкових деклараціях, які щорічно подаються до податкової, відбивається тільки 11 млрд грн, або в 30 разів менше. Хоча, як уточнив глава ДПС, декларації повинні подавати всі трудові мігранти.
Три спроби залізти в кишеню
Перші спроби залізти в кишеню трудових мігрантів робилися більше 10 років тому. Ще з 2009 р. почав діяти порядок сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для тих трудових мігрантів, які хотіли після повернення отримувати в Україні пенсію. Однак такою пропозицією за чотири роки скористалося лише близько 10 тис. чоловік — мігранти не довіряли ні українському уряду, ні рідній пенсійній системі.
Через кілька років мова зайшла вже про податки. Міністерство доходів і зборів ще при Вікторі Януковичі, в 2013 р., почало нагадувати громадянам, що грошові перекази з-за кордону розглядаються як іноземні доходи, їх потрібно відображати в щорічній декларації і сплачувати з них податок в 15 або 17% в залежності від суми переказу. Міндоходов планувало порівняти розмір задекларованих заробітчанами податків з сумами, які приходять в Україну, і спробувати змусити ці податки сплатити. Однак довести розпочате до кінця так і не вдалося.
Другу спробу нагадати трудовим мігрантам про необхідність декларувати доходи за кордоном зробило Міністерство соціальної політики Андрія Реви, але накат хвилі обурення швидко погасили: у відомстві роз’яснили, що це потрібно всього лише для того, щоб розуміти, кому потребна субсидія, а кому — ні.
Які податки повинні платити трудові мігранти
Отже, трудові мігранти сьогодні повинні декларувати в Україні доходи, отримані за кордоном, подаючи щорічну податкову декларацію, і виробляти з них відрахування — 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і 1,5% військового збору.
Однак якщо трудові мігранти працюють в країні, з якої Україна підписала договір про уникнення подвійного оподаткування, то мігрант при сплаті податку в Україні може знизити його на суму тих відрахувань, які він сплатив за кордоном. Для отримання права на цю податкову знижку трудовий мігрант зобов’язаний в держорганах тієї країни, де він працює, взяти довідку про сплату податків, легалізувати її в дипломатичній установі України за кордоном і долучити до декларації.
Однак, як уже говорив Олексій Любченко, декларації подають далеко не всі — задекларовано тільки 11 млрд грн. Для порівняння, за 2011 р. трудові мігранти задекларували 1,3 млрд грн, так що певний прогрес є. А ось даних про кількість заробітчан-декларантів у відкритому доступі немає.
А чи є сенс
Хто ж перевірить, скільки трудові мігранти заробляють за кордоном і чи правильно платять податки? Податкові органи України можуть запросити цю інформацію у своїх зарубіжних колег. Однак такий обмін стане автоматичним, коли Україна приєднатися до Єдиного стандарту автоматичного обміну податковою (фінансовою) інформацією (СRS). Тоді вся інформація про те, скільки заробив той чи інший українець за кордоном, прийде в рідне податкове відомство без всяких запитів. Однак коли точно це станеться, поки складно прогнозувати. Раніше називалися і нинішній, і 2022-й роки.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає ідею оподаткування в теорії правильної, адже податки повинні платити всі. Але ця ініціатива, на його думку, сьогодні з різних причин є контрпродуктивною. По-перше, незрозуміло, як буде здійснюватися оподаткування, адже багато українців працюють за кордоном офіційно і вже платять податки в країні перебування.
По-друге, в Україні, за різними оцінками, в тіні знаходиться 50-70% економіки, і тому починати потрібно з обілення у себе вдома. “У нас багато підприємств, які ухиляються від сплати податків, а почати вирішили з найбільш незахищених верств населення”, — сказав він.
По-третє, багато українців виїхали на роботу за кордон через незайнятість вдома. “Вони ображені на державу, яка не допомагає створювати робочі місця в маленьких містах і селах. Спроба обкласти податком цих людей викличе ще більше роздратування”, — вважає Василь Воскобойник.
Тому якщо озвучене Любченко побажання почне якось втілюватися в життя, це призведе до того, що українці стануть возити ще більші суми грошей готівкою. “Ще можливий варіант, що наші громадяни почнуть відкривати рахунки в закордонних банках і будуть тримати гроші там. Чи потрібно це Україні сьогодні? Напевно, ні. Перш ніж приймати такі рішення, потрібно наперед прогнозувати наслідки”, — вважає він.
А чи є резерв
Подивимося на масштаб проблеми. За даними Національного банку України, за сім місяців цього року обсяг приватних грошових переказів в Україну склав $6,29 млрд, де через банки було переведено $2,57 млрд, через неформальні канали — $2,27 млрд і через міжнародні платіжні системи — $1,45 млрд.
У свою чергу директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає, що ніякого додаткового збору з українських трудових мігрантів Любченко не планує — тільки хоче, щоб вони декларували доходи. “Ініціативи щодо оподаткування новими податками заробітчан — ні, такого немає в Податковому кодексі”, — сказав він.
Тому хоча Любченко і розцінює доходи трудових мігрантів як додатковий резерв для надходжень, поки незрозуміло, як він цей резерв буде використовувати — адже за словами Іллі Несходовського, переважна більшість трудових мігрантів оплачують податки за місцем роботи, і за законом повинні тільки, приїхавши в Україну, показати Державній податковій службі, скільки вони там заробили і скільки заплатили податків.
Яка ж частина українців працює за кордоном нелегально і, відповідно, не платить податків (а такі є), можна оцінити лише приблизно. Зокрема, рекрутингова компанія EWL, опитуючи в 2018 р. українців в Польщі, з’ясувала, що 26% анкетованих мали досвід нелегальної роботи.
Однак глава податкової, схоже, всерйоз зайнявся пошуком резервів для збільшення надходжень до бюджету. Ще одним джерелом додаткових зборів може стати “зелена” енергетика — власники станцій, що працюють на поновлюваних джерелах енергії, на думку Олексія Любченка, давно вже окупили всі витрати, застосували прискорену амортизацію, і не платять податків на прибуток.
Джерело: dsnews.ua