Для українців ризики потрапити в тенета торгівлі людьми зростають, але допомогу можна знайти на гарячій лінії 527. «Бо в них серце й душа кам’яні», — це рядок з вірша заробітчанки, яка ділиться думками про життя на чужині. Але економічна нестабільність у рідній державі, неможливість для багатьох знайти робоче місце, низька зарплатня в Україні змушує тисячі українців все-таки виїжджати за кордон у пошуках праці, ризикуючи стати живим товаром.

Україна, як випливає з доповіді Єврокомісії щодо боротьби з торгівлею людьми, опинилася у п’ятірці країн за походженням жертв такої злочинної діяльності, пов’язаної із трудовою й сексуальною експлуатацією. І на превеликий жаль, ризики для українців потрапити в такі тенета, твердять експерти, зростають. Як протидіяти цьому, що протиставити?

Трудова експлуатація — не вигадка

Тернополянка Оксана Шлюсар роками займається проблематикою такого ганебного та протиправного явища, як торгівля людьми. Пані Оксана — директорка з розвитку громадської організації «ТМЖК «Відродження нації», консультантка національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів гарячої лінії 527. На зустрічі із журналістами в Тернопільському пресклубі вона заявила, що цьогорічні тенденції форми сучасного рабства зростатимуть і група ризику збільшуватиметься. Каже, що цього року до Міжнародної організації з міграції (МОМ) звернулися 97% постраждалих, які зазнали трудової експлуатації. Основні галузі економіки, де вона найбільш поширена, — будівництво, виробництво і сільське господарство.

Пошук роботи, бажання заробити часто беруть гору в трудового мігранта над перевіркою інформації про фірму, обережністю, розсудливістю. Оксана Шлюсар розповідає, що днями їй як консультантці гарячої лінії 527 зателефонував якийсь чоловік і розповів: компанія в одній країні пообіцяла йому, що оплатить проживання і харчування, запропонує роботу. Уже був готовий погодитися, але щось занепокоїло.

І ця бентега ґрунтується на власному сумному прикладі. Адже він нещодавно повернувся з Польщі. У його кишені було порожньо. Щоб дістатися додому, змушений був віддати водієві автобуса власний телефон. За час «успішного працевлаштування» у сусідній країні він схуд на 26 кілограмів, не заробивши нічого. Побувши певний час у рідних пенатах, звісно ж, знову взявся шукати роботу. Але біда в тому, що й надалі звертає увагу на фірми, які пропонують працевлаштування ледь не безплатно, мовляв, потім відпрацюєш. Пані Оксана поцікавилася у співрозмовника: «Де ж буде записано те, що ви відпрацюєте?» Це свідчить, що люди й надалі не читають угод, не звертають уваги на те, чи фірма має ліцензію, зате охоче погоджуються на різні ризиковані пропозиції.

«Нині є змога перевірити, чи має посередник ліцензію, адже є система пошуку на сайті Мінекономіки України. У розділі «Діяльність» і «Працевлаштування за кордоном» можна ввести основне слово або назву країни й перевірити наявність ліцензії», — роз’яснює експертка. Вона радить: якщо людина вже перебуває за кордоном і підозрює, що потрапила у трудове рабство, треба звертатися до владних відділів, установ, що займаються справами мігрантів, у поліцію, до юристів, які можуть проконсультувати безплатно, посольства чи консульства. Але для цього, певна річ, потрібно заздалегідь забезпечити себе інформацією. Не варто боятися. Доцільно поміняти й місце роботи.

Заробітки в умовах пандемії

За оцінками експертів, за кордоном перебувають майже 3 мільйони українських трудових мігрантів. Наша країна найбільше в регіоні отримує грошових переказів. Їхній обсяг за останні п’ять років, за інформацією Світового банку, зріс на 86% і торік сягнув 15,8 мільярда доларів США. Цьогоріч, звичайно, сума зменшиться, адже чимало українських заробітчан повернулися в рідну країну через пандемію коронавірусної хвороби. Багато сезонних трудових мігрантів залишилися вдома, не маючи змоги виїхати за кордон через обмеження пересування. За прогнозами НБУ, COVID-19 може призвести до зменшення сукупних обсягів грошових переказів на 20% порівняно з торішнім показником.

Тим часом національна безплатна лінія з питань протидії торгівлі людьми, яка діє завдяки МОМ, отримала майже дві тисячі телефонних дзвінків від мігрантів, їхніх родин, коли українці поверталися із закордонних заробітків у березні-квітні. З початком тотального карантину через пандемію коронавірусної інфекції тисячі осіб не отримали зароблених коштів, які їм працедавці обіцяли перерахувати на банківські картки.

І щодня надходять такі дзвінки. Люди намагаються зрозуміти, що потрібно для виїзду: документи, тести на коронавірус тощо. На цьому тлі, на жаль, плетуть чимало тенет ошуканства. Українці зазвичай працюють на низькокваліфікованих роботах чи в неофіційних галузях, і саме тут є дуже великий ризик експлуатації.

80% людей, які звертаються на гарячу лінію, твердить Оксана Шлюсар, шукають можливості працевлаштуватися не лише в Польщі, а й у Бельгії, Нідерландах, Норвегії, Швеції, інших країнах. Їм пропонують надто просту шахрайську схему: даємо вам запрошення на роботу в Польщу, відкриваємо робочу візу в цю державу, звідти мандруєте чи не в усі країни Європейського Союзу. У такому разі людина незахищена і може потрапити в ситуацію торгівлі людьми.

Тенденція цього року — вербування людей праці. Здебільшого наймають на роботу за місцем проживання через особистий контакт. І такий показник становить 82%. 10% агітують через сайти, соціальні мережі, застосунки у смартфонах. Кількість шахрайств, про які розповіли постраждалі на гарячу лінію 527, зросла втричі.

Наприклад, зателефонувала жінка й ділилася таким. Через одну з груп у вайбері разом зі своїми 60-річними подругами, які живуть в одному населеному пункті, знайшла чудову роботу й переказала гроші на банківську картку. Щоправда, вже три місяці чекають із моря погоди. На жаль, легальних запрошень ці подруги не дочекаються.

Щоб людина була більш захищеною, з’явився завдяки фінансуванню уряду Японії та за підтримки Міжнародної організації з міграції онлайн-квест з безпечного працевлаштування «Шукаєте роботу». Новий ресурс моделює ситуації реального працевлаштування. Граючись, людина формує для себе правила, як безпечно знайти місце роботи, на які чинники звернути увагу, які пастки тощо. Персональні дані, які збирають для резюме, зникають після проходження квесту.

Громадська організація «ТМЖК «Відродження нації» й надалі працює над тим, щоб забезпечувати права й захист конфіденційності постраждалих від торгівлі людьми, організовує, впроваджує інформаційні, просвітницькі кампанії.

Люди з інвалідністю в нелюдських умовах

Цього року працівники відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, головного управління Національної поліції в Тернопільській області задокументували п’ять фактів. За словами начальника цього підрозділу Олександра Буняка, йдеться і про сексуальну експлуатацію, і про жебракування. Скажімо, жительку краю відправили до Італії під приводом працевлаштування в готелі прибиральницею, але після приїзду зловмисники забрали в неї паспорт, півтора місяця вона зазнавала наруги над собою. За сприяння італійської поліції її доправлено додому, справою цієї жінки зайнялися тернопільські правоохоронці й уже спрямували кримінальне провадження до суду. Як і щодо експлуатації українських дівчат в Об’єднаних Арабських Еміратах, одна з яких походила з Тернопілля.

Тепер розслідують злочини, яких раніше не документували. Це також торгівля людьми, але вид визиску — жебракування. Чотири особи на Тернопільщині експлуатували людей з явними ознаками інвалідності. Їх змушували біля ринків, церков, великих торговельних центрів просити милостиню, утримували в нелюдських умовах у сараї, лише раз на день даючи їсти. Нині з чотирьох зловмисників двоє перебувають під вартою, один — під цілодобовим домашнім арештом, одного підозрюваного правоохоронці розшукують. Постраждалим надали медичну, юридичну допомогу, тепер вони перебувають у центрі соціально-психологічної допомоги, їм виготовляють документи, адже вони не мали ні паспортів, ні свідоцтв про народження.

Розслідують тернопільські поліціянти провадження щодо незаконного працевлаштування за кордоном. Один із жителів обласного центру разом з родичами відкрив фірму в Тернополі й розмістив в інтернеті оголошення про вакансії на шоколадній фабриці у Швеції. За послуги спритники брали 300 євро. Правоохоронці встановили вже майже 350 потерпілих з усієї України, деякі особи навіть не приїжджали до Тернополя, а поштою передавали документи, гроші ж перераховували на банківську картку. Задокументували поліціянти іще одну шахрайську схему, пов’язану з ID-картками.

Олександр Буняк каже, що складність фіксувати більше фактів торгівлі людьми полягає в тому, що постраждалі готові мовчати, не хочуть, щоб про це знали інші, особливо коли йдеться про сексуальну експлуатацію. Для них це й справді психологічна травма. Але з часом біль ущухає, тоді дехто з тих, хто зазнав наруги, охочіше розповідає, як усе було насправді.

На Тернопільщині 35 постраждалих

На Тернопільщині статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, протягом останніх восьми років мають 35 людей. Цьогоріч його встановлено уже для двох, на трьох ще готують відповідні документи, бо в них немає паспортів. Такі факти повідомила методистка відділу методичного забезпечення соціальної роботи обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Оксана Шуль.

Чотири роки тому Тернопільська обласна рада ухвалила програму протидії торгівлі людьми. За час її втілення велику увагу приділяли саме допомозі постраждалим. Було передбачено певну суму коштів з обласного бюджету.

«Маючи налагоджену систему із громадськими організаціями, доброчинними фондами, звертаємося до них по допомогу, що вкрай необхідна людині, яка зазнала трудової чи сексуальної експлуатації», — зазначає пані Оксана.

Певна річ, такі люди конче потребують передусім підтримки психолога чи лікаря. В області є три центри соціально-психологічної допомоги, де надають допомогу постраждалим від торгівлі людьми: «Родина» в Тернополі та «Родинний затишок», який цього року почав працювати в Чорткові, і дитячий (до 18 років) центр реабілітації.

ЦИФРИ ТА ФАКТИ

За даними досліджень, які провела Міжнародна організація з міграції, понад 260 тисяч українців потрапили в тенета торгівлі людьми з 1991 року.

66% вразливих дітей віком 13—17 років в Україні готові прийняти хоч би одну ризиковану пропозицію, що може призвести до торгівлі людьми.

ВАРТО ЗНАТИ

Якщо ви стали жертвою торгівців людьми, то, відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», маєте право на допомогу від держави: безплатне медичне обстеження та лікування; відновлення документів; отримання психологічної, соціальної, правової та іншої допомоги; сприяння у професійній підготовці та працевлаштуванні; одноразову матеріальну допомогу.

Джерело: Урядовий кур’єр